Конволют

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конволют (лат. convolutus — згорнутий, сплетений) або зшиток — самостійні друковані чи рукописні видання, об'єднані у одній палітурці.

Cеред конволютів треба розрізняти власницькі та видавничі. Власницькі конволюти — це збірники, зібрані руками самих бібліофілів або на їх замовлення з примірників, що їм належали. Такі конволюти були поширені серед бібліофілів: купуючи в роздріб окремі видання, власники потім замовляли для них або виготовляли найрізноманітніші оправи. Зустрічаються конволюти, які складаються з різнорідних видань, і збірники, об'єднані єдністю тематики [1].

Принципи складання конволютів часто не піддаються поясненню.

Видавничий конволют — збірник складений із раніше виданих самостійних видань, об'єднаних видавцем, у давнину — друкарем, в один том із одним спільним титульним аркушем. У видавничі конволюти вміщуютьтакож окремі нерозпродані примірники видань, надруковані в різні роки. Характерно для видань XVI—XVIII ст [2].

Прикладом є відомий в історії книги рукописний збірник з єдиним списком «Слова о полку Ігоревім», писаним півуставом XV століття на аркушах великого формату. У складі збірки знаходилося ще декілька рукописів, різних за віком і змістом («Сказання про Індію багату», «Хронограф», «Повість про Акіра Премудрого» тощо). Виявлений графом О. І. Мусіним-Пушкіним у 90-х роках XVIII століття в Спасо-Ярославському монастирі, цей конволют згорів під час пожежі в Москві в 1812 році [1].

Число конволютів, що зберігаються в музеях і бібліотеках України — величезне, а їх зміст надзвичайно різноманітний.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Андрусенко Г. Конволюти в історичних бібліотечних колекціях: термінологія, причини створення, приклади // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. — 2013. — Вип. 37. — С. 382—391.
  2. Словник книгознавчих термінів / В. Я. Буран, В. М. Медведєва, Г. І. Ковальчук, М. І. Сенченко. — К. : ТОВ «Видавництво Аратта», 2003. — 160 с.