Конденсаційна електростанція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «ДРЕС» перенаправляє сюди; про громаду в Німеччині див. Дрес.

Конденсаці́йна електростанція (КЕС) — теплова електростанція, що виробляє лиш електроенергію. Свою назву цей тип електростанцій отримав завдяки особливостям принципу роботи. Історично отримала назву «ДРЕС» — державна районна електростанція[1]. З плином часу термін «ДРЕС» утратив своє первісне значення («районна») й у сучасному розумінні означає, як правило, КЕС великої потужності (тисячі МВт), що працює в об'єднаній енергосистемі поряд з іншими великими електростанціями.

КЕС розрізняють за типом енергії, що відпускається (енергетичним призначенням).

Історія[ред.ред. код]

Першу ДРЕС — «Електропередача», сьогодні ГРЕС-3 ім. Р. Классона, споруджено під Москвою в м. Електрогорську в 191214 рр. за ініціативою інженера Р. Классона[ru]. Основне паливо — торф, потужність — 15 МВт. У 1920-х рр. планом ГОЕЛРО передбачалося будівництво декількох теплових електростанцій, серед яких найвідоміші Каширська ДРЕС[ru] і Шатурська ДРЕС[ru].

Принцип роботи[ред.ред. код]

Схема вугільної конденсаційної електростанції: 1 — градирня; 2 — циркуляційна помпа; 3 — лінія електропередачі; 4 — півищення трансформатор; 5 — турбогенератор; 6 — циліндр низького тиску парової турбіни; 7 — конденсатна помпа; 8 — поверхневий конденсатор; 9 — циліндр середнього тиску парової турбіни; 10 — стопорний хлипак; 11 — циліндр високого тиску парової турбіни; 12 — деаератор; 13 — регенеративний підігрівач; 14 — транспортер палива; 15 — бункер вугілля; 16 — вугільний млин; 17 — барабан казана; 18 — система шлаковидалення; 19 — пароперегрівач; 20 — дуйний вентилятор; 21 — проміжний пароперегрівач; 22 — повітрозабірник; 23 — економайзер; 24 — рекуператор; 25 — фільтр; 26 — димосмок; 27 — димова труба; 28 — живильна помпа.

На КЕС тепло, яке отримали спалюванням палива, передається у парогенератори водяної пари, яка потрапляє до конденсаційної турбіни. Внутрішня енергія пари перетворюється в турбіні у механічну енергію, а потім електричним генератором в електричний струм. Відпрацьована пара відводиться у конденсатор, звідки конденсат пари насоси перепомповують знов у парогенератор. У 5070-х рр. XX ст. в електроенергетиці з'явилось електроенергетичне устаткування з газовою турбіною.


Вплив на довкілля[ред.ред. код]

Вплив на атмосферу[ред.ред. код]

Під час спалювання палива споживається велика кількість кисню, викидається в повітря значна кількість продуктів горіння: летка зола, оксиди карбону, сульфуру та нітрогену, які мають велику хемічну активність, радіоактивні елементи, які містяться у власне паливі. Також виділяється значна кількість важких металів, зокрема ртуть і свинець.

Вплив на гідросферу[ред.ред. код]

Перш за все, скидання води з конденсаторів турбін, а також промислові стоки.

Вплив на літосферу[ред.ред. код]

Щоб захоронити великі маси золи потрібно багато місця. Ці забруднення знижуються за використання золи та шлаків як будівельних матеріалів.


Примітки[ред.ред. код]


Батарея Це незавершена стаття з енергетики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.