Коное Фумімаро
Коное Фумімаро | |
---|---|
яп. 近衛文麿 | |
![]() | |
Народився |
12 жовтня 1891[1][2][…] Kōjimachi-kud, Токіо, Японська Держава |
Помер |
16 грудня 1945[1][2][…] (54 роки) Tekigaisō Parkd, Ogikubod, Район Суґінамі, Токіо, Японська Держава ·отруєння ціаністим каліємd |
Поховання | Konoe Family Cemeteryd |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | політик |
Alma mater | Кіотський університет і Kyoto University Graduate School of Law & Faculty of Lawd |
Знання мов | японська[1] |
Членство | Kayōkaid |
Напрямок | Японський націоналізм |
Титул | герцог |
Посада | прем'єр-міністр Японії, прем'єр-міністр Японії, прем'єр-міністр Японії і член Палати перів Японіїd |
Партія | Асоціація допомоги трону |
Рід | Konoe familyd |
Батько | Konoe Atsumarod |
Мати | Sawako Konoed[4] |
Брати, сестри | Tadamaro Miyagawad, Naomaro Konoed і Коное Хідемаро |
У шлюбі з | Chiyoko Konoed |
Діти | Fumitaka Konoed, Noguchi Akikod, Michitaka Konoed і Yoshiko Hosokawad |
Автограф |
![]() |
Нагороди | |
![]() | |
Фумімаро Коное (яп. 近衞文麿; 12 жовтня 1891, Токіо — 16 грудня 1945, Токіо) — японський політик, 34-й (4 червня 1937 — 5 січня 1939), 38-й (22 липня 1940 — 18 липня 1941) і 39-й (18 липня — 18 жовтня 1941) прем'єр-міністр Японії. Іноді прізвище невірно передають як «Коноє».
Біографія[ред. | ред. код]
Член знатного роду Фудзівара, родич імператорської родини. Один з прихильників та ініціаторів територіальної експансії Японії в ході Другої світової війни, спрямованої, зокрема, на захоплення Китаю та індокитайських колоній європейських держав. Прихильник зміцнення союзу Японії з фашистською Італією та нацистською Німеччиною, спрямованого на переділ світу. Під його керівництвом Японія підписала посилений варіант «Антикомінтернівського пакту» — «Пакт трьох держав» 27 вересня 1940 року. Крупний акціонер дзайбацу «Сумітомо».
У 1938 провів закон про загальну національну мобілізацію, згідно з яким парламент відмовлявся від права контролю над урядом, а кабінет міністрів повинен бути здійснювати владу за допомогою імператорських указів. Цей закон активно підтримувався японськими монополіями — дзайбацу. Наприкінці 30-х років був прихильником розпуску політичних партій і створення замість них фашистської організації — «Асоціації допомоги трону», що й було здійснено в 1940 році. У червні 1945 року японський уряд планував відправити Коное до Москви для того, щоб умовити радянське керівництво виступити посередником між Японією і союзниками, таким чином японський уряд сподівався уникнути беззастережної капітуляції. СРСР відповідно до союзницьких зобов'язань від ролі посередника відмовився.
Після капітуляції Японії Фумімаро Коное був внесений у список воєнних злочинців, які підлягають суду Міжнародного трибуналу і повинен був стати одним з головних обвинувачуваних на процесі.
6 грудня 1945 японський парламент під тиском Дугласа Макартура ухвалив рішення про арешт Коное. Але завдяки процедурі арешту японських військових злочинців (їм давалося 10-15 днів після наказу про арешт для добровільної явки в тюрму) в ніч на 16 грудня 1945 за кілька годин до закінчення терміну явки до в'язниці Коное наклав на себе руки, прийнявши отруту.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- http://doc20vek.ru/taxonomy/term/124 [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
|
![]() |
Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 12 жовтня
- Народились 1891
- Уродженці Японії
- Померли 16 грудня
- Померли 1945
- Померли в Токіо
- Випускники Кіотського університету
- Кавалери ордена Вранішнього сонця 1 класу
- Кавалери ордена Священного скарбу
- Нагороджені орденом Корони Італії
- Прем'єр-міністри Японії
- Уродженці Токіо
- Політики-самогубці
- Випускники Токійського університету
- Політики Японії
- Кавалери ордена Вранішнього сонця 2 класу
- Коное
- Самогубці, які отруїлися