Кононенко Віталій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кононенко Віталій Григорович
Народився 30 травня 1941(1941-05-30) (78 років)
Любар
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність винахідник
Alma mater Національний транспортний університет
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «Ветеран праці»
Заслужений раціоналізатор України

Віта́лій Григо́рович Кононе́нко — генеральний директор ПАТ Автотранспортне підприємство — 2240 (Київ), почесний автотранспортник України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Любов до автомобілів прищепив Віталію батько Григорій Карпович — автомобіліст з 1930-х років, шофер-професіонал, інженер та громадський діяч. Мама, Тіна Юхимівна, також працювала шофером.

Трудову діяльність розпочав учнем автоелектрика 1954 року — ще коли навчався у середній школі. Закінчив Київський автомобільно-дорожній інститут за спеціальністю «автомобільний транспорт». Працював майстром, інженером, начальником автоколони, начальником відділу, згодом — головним інженером Київського автотранспортного підприємства 09123. 1966 року призваний для проходження строкової служби в лавах РА, протягом 1969—1971 років був у відрядженні по спорудженню автомобільних доріг в Афганістані. Після повернення працював заступником головного інженера «Укроргавтотранс», повертається до АП-09123 на посаду головного інженера. В 1976—1978 роках перебував у черговому відрядженні на острові Куба як головний інженер підприємства Національних автобусів Міністерства транспорту Куби. Повернувшись, працює головним інженером АП-09101, начальником Київського міжобласного автотранспортного підприємства магістральних сполучень 12861. Згодом — головний інженер АП-33033, заступник генерального директора інституту «ДержавтотрансНДІпроект», головний інженер Київського міського об'єднання автомобільного транспорту.

Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — коли виконував завдання щодо евакуації мешканців зони, очолив найбільшу автобусну колону, створену на базі АП-09126. Неодноразово виїжджав до Чорнобильської зони для створення тимчасового автобусного підприємства (для перевезень у цій зоні), брав участь в дезактивації забруднених автобусів — для цього було створено спеціальні пости із запровадження на них спеціальної технології дезактивації.

Протягом 1997—2002 років — начальник управління ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн», директор філії «Транспортно-експедиційного підприємства» концерну.

Вніс 112 раціоналізаторських пропозицій, є співавтором трьох винаходів.

Від 2012 року очолює підприємство ТОВ «Сатурн-Транс».

Його син — Ігор Кононенко, народний депутат України.

Джерела[ред. | ред. код]