Кононенко Олексій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кононенко Олексій Анатолійович
Олексій Анатолійович Кононенко
Kononenko alex.JPG
Народився 23 серпня 1957(1957-08-23) (60 років)
СРСР СРСР, УРСР, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Роздолля
Громадянство Україна Україна
Проживання м. Київ
Діяльність поет, письменник, журналіст
Відомий автор відомих українських пісень
Титул заслужений діяч мистецтв України
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України
Сторінка в Інтернеті abetka.ukrlife.org/cossak_a.htm

Олексі́й Анато́лійович Кононе́нко — (* 23 серпня 1957, с. Роздолля, Компаніївський район, Кіровоградська область — український поет, письменник, журналіст, автор відомих українських пісень, сценарист і режисер культурно-мистецьких заходів, заслужений діяч мистецтв України, Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Івана Огієнка, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України.

Автор понад 30 книг, 200 пісень з різними композиторами, 300 публікацій у пресі. Твори друкувалися в Україні, Росії, Білорусі, Канаді, Грузії, Азербайджані, Туркменістані.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 23 серпня 1957, с. Роздолля, Компаніївський район, Кіровоградська область.

1978 р. закінчив філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту (російська філологія).

Працював у ЦК ЛКСМУ (1978−1988). У 1986-му був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Працював у Міністерстві освіти України (1988–1990).

Завідував відділом культури тижневика «Дзеркало тижня»(1994–1999).

У 1999 році вступив до Національної спілки письменників України.

З 1999 по 2011 — на творчій роботі.

Нині — директор департаменту видавничої справи і преси Держкомтелерадіо України.

Має дружину, двох дітей. Мешкає в Києві.

Брат Кононенко Віктор Анатолійович — художник-графік, — член Національної спілки художників України[1].

Творчість[ред.ред. код]

Публікуватися почав з 1974 р. Твори друкувалися в газетах та журналах України, Російської Федерації, Білорусі, Грузії, Хорватії, Канади.

Автор різдвяних вистав для дітей в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка з 1994 по 1998 рр.

Плідно співпрацює з Академічним ансамблем пісні і танцю України Державної прикордонної служби України[2].

Олексій Кононенко працює у широкому діапазоні тем, використовує багато рідкісних матеріалів. Його книга «Українська міфологія та культурна спадщина» знайомить читача з чарівним світом праслов'янського міфовсесвіту, з його магією, метаморфозами, з ієрархією у ньому богів, духів, з багатством народних обрядів. На основі різних досліджень, етнографічних праць і спостережень складається велична картина світобачення далеких предків. У книзі вміщено описи міфологічних уявлень, вірувань, обрядів, легенд, та їхні відлуння у фольклорі і пізніших звичаях українців, братських слов'янських та інших сусідніх з українськими племенами народів.

Олексій Кононенко автор понад сорока книг. Найвідоміші:

  • Абетка (1990–1998),
  • Персонажи славянской мифологии (1993),
  • Лічилка (1997),
  • Слухай подих давнини (1997),
  • Духи природи. Хатні та дворові (1997),
  • Духи природи. Лісові та польові (1997),
  • Духи природи. Водяні та болотяні (1998),
  • Абетка юного болільника (1998),
  • Ритуали, обряди, звичаї (1998) та ін.

Автор понад двохсот пісень. Найвідоміші:

  • Доня моя, донечка
  • Синку мій
  • Червоні вишні
  • Кленове прощання
  • Все буде добре
  • Отаман Карпат
  • Козацька застава
  • Я люблю

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Кононенко О. А. «Українська міфологія та культурна спадщина» //Харків.: ТОВ Видавництво «Фоліо». — 2011, 713 стор.

Посилання[ред.ред. код]

Про О. А. Кононенка: