Кононов Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кононов Михайло Іванович
Михайло Кононов.jpg
Народився 25 квітня 1940(1940-04-25)
Москва
Помер 16 липня 2007(2007-07-16) (67 років)
Москва
  • thromboembolism[d]
  • Поховання
    Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
    Flag of Russia.svg Росія
    Діяльність актор
    Alma mater Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
    Роки діяльності 1961-2007
    IMDb nm0465244
    Нагороди та премії
    Народний артист Росії Заслужений артист РРФСР

    Михайло Іванович Кононов (25 квітня 1940, Москва, РРФСР — 16 липня 2007, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР (1989), Народний артист Росії (2000).

    Біографія[ред. | ред. код]

    Виступав в шкільній самодіяльності разом з Андрієм Смирновим, який надалі став відомим кінорежисером. Закінчив Театральне училище ім. М. Щепкина в 1963 році. Однокурсниками по училищу були Віктор Павлов, Віталій Соломін, Олег Даль. До 1968 року — актор Академічного Малого театру. Згодом став актором кіностудії ім. М. Горького.

    Перша роль у фільмі Івана Пир'єва «Наш загальний друг» (1961). Яскравим початком кінокар'єри слід вважати комедійний фільм «Начальник Чукотки» де зіграв Бичкова. У той же рік він зіграв Хому в історико-філософському фільмі Андрія Тарковського «Андрій Рубльов», і цю маленьку але глибоку роль цінував більше за багатьох інших. Найбільшу популярність актор отримав, зігравши молодого вчителя Нестора Петровича Северова в багатосерійному телефільмі «Велика перерва», хоча спочатку актор відмовлявся від цієї ролі, оскільки йому не подобався сценарій. Остання роль в телесеріалі «В крузі першому» (2006). В цілому актор зіграв більш ніж в 60 фільмах.

    Серед найкращих ролей в кіно: Олексій Семенов — «У вогні броду немає», Павлик — «Початок», Мітька Ярмолюк — «Здрастуй і прощай», Аким — «Тайгова повість», Василь — «Василь і Василина». Акторові було властиве поєднання м'яких комічних фарб з драматичною глибиною. Сам Кононов вважав себе трагікомічним актором.

    В кінці 1970-х років Михайлу Кононову довелося продати московську квартиру і почати багаторічне будівництво будинку в Істрінському районі. З початку 1990-х років актор все рідше з'являвся на екрані. Від пропозицій частіше відмовлявся, з новим поколінням в кінематографі принципово не дружив і негативно відзивався про стан сучасного російського кінематографа. Останнім часом актор мало знімався, рідко з'являвся на людях і жив в селі Бутирки під Можайськом. Після повернення до Москви, працював керівником служби маркетингу. Актор був одружений, з дружиною Наталією прожили разом 38 років.

    У 2000-і роки Михайло Кононов написав книгу мемуарів, але жодне видавництво не прийняло її до публікації.

    Помер о 10 годині 10 хвилин від серцевого нападу після тривалої хвороби, забутий друзями і колегами, у злиднях. Здоров'я до кінця життя у було погане — переніс інфаркт, тромбофлебіт і був інвалідом II групи. За два тижні до смерті з пневмонією ліг в лікарню. Проте в лікарні його стан лише погіршувався: у актора не було грошей, щоб придбати необхідні медикаменти. На тлі пневмонії у нього розвиваються серцева недостатність і тромбоемболія. Увечері 15 липня його перевели у відділення кардіореанімациі, але врятувати життя артистові не вдалося. Причиною смерті стала тромбоемболія — тромб в судинах.

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    • 1961 — Наш спільний друг — Віктор Карягин
    • 1962 — Приходьте завтра — пасажир автобуса
    • 1962 — Фитиль (короткометражний) — злодій
    • 1963 — Павлик Морозов (фільм-спектакль) — Данилка
    • 1963 — Перший тролейбус — Микола Чумаков
    • 1963 — Тепер нехай іде — співробітник готелю Томмі
    • 1963 — Ранкові поїзди — гість на весіллі
    • 1964 — До побачення, хлопчики — Вітя Анікін
    • 1964 — Артур-Порт (фільм-спектакль) — солдат
    • 1966 — Начальник Чукотки — Олексій Бичков
    • 1967 — У вогні броду немає — Альоша Семенов
    • 1968 — На війні як на війні — Малешкін
    • 1969 — Білий флюгер — Василь Васильович Крутогоров
    • 1969 — Чекайте мого дзвінка (фільм-спектакль) — Пашка Америка
    • 1969 — Хлопчаки (кіноальманах) — Гоша
    • 1970 — Початок — Павлик
    • 1971 — Андрій Рубльов — монах Фома
    • 1971 — Тримайся за хмари — Соколови
    • 1971 — П'ятнадцята весна — німецький офіцер
    • 1971 — Жартуєте? (Кіноальманах) — Кирило
    • 1972 — Здрастуй і прощай — Митька Ярмолюк
    • 1972 — Червоні бджоли — Василь
    • 1972—1973 — Велика перерва — Нестор Петрович Севєров
    • 1973 — Одного разу влітку (кіноальманах)
    • 1973 — Відкриття — Сергій Юришев
    • 1974 — Перший сніг (короткометражний)
    • 1975 — Єгер (короткометражний) — Єгор Власович
    • 1975 — Капітан Немо — Консель
    • 1975 — Мої дорогі — шофер Володя
    • 1975 — Фініст — Ясний Сокіл — Яшка
    • 1976 — Двадцять днів без війни — Павло Рубцов
    • 1976 — Повість про невідомого актора — молодий актор Петро Стрижов
    • 1976 — Поки б'є годинник — начальник королівської варти Гризун
    • 1976 — Сімдесят два градуси нижче нуля — Тошка Жмуркін
    • 1976 — Тайфун, фас (короткометражний)
    • 1977 — Кільця Альманзора — садівник Зензівер
    • 1978 — Комедія помилок — Дроміо
    • 1978 — Любов і лють — Микола-божа воля
    • 1978 — Сибіріада — Родіон Клементьєв
    • 1978 — Тільки краплю душі — Федір
    • 1978 — Шукай вітру... — Васька
    • 1979 — Тайгова повість — мисливець Яким
    • 1980 — Інакше не можна — Олександр Петрович Вальков
    • 1980 — Розслідування — співробітник міліції Олександр Лосєв
    • 1981 — Андрій і злий чарівник — лісовик
    • 1981 — Без видимих причин — начальник в'язниці Важин
    • 1981 — Василь і Василиса — Василь Вологжін
    • 1982 — Брати (короткометражний)
    • 1982 — Вокзал для двох — лейтенант міліції
    • 1983 — Божевільний день інженера Баркасова — заступник Іван Сілич Тятін
    • 1983 — Гори, гори ясно … — працівник фабрики Сенька
    • 1983 — Молодість, випуск 5-й (кіноальманах) — Карнель Удалов
    • 1984 — Гостя з майбутнього — космічний пірат Щур
    • 1984 — Один і без зброї — швейцар Петро
    • 1984 — Особливий випадок (кіноальманах)
    • 1986 — Витівки в старовинному дусі — Олексій
    • 1987 — Вона з мітлою, він у чорному капелюсі — чарівник
    • 1987 — Перша зустріч, остання зустріч — колишній детектив Погілевіч
    • 1987 — Розірване коло — зав. складом готової продукції Петро Царьков
    • 1987 — Християни — божевільний
    • 1989 — Бенкети Валтасара, або Ніч зі Сталіним — директор санаторію
    • 1990 — Доброго здоров'я! або Скажений дембель — капітан Бодров
    • 1990 — Царське полювання — Кустов
    • 1991 — Ближнє коло — Ворошилов
    • 1991 — Мементо мори — залізничник
    • 1992 — Прекрасна незнайомка — купець
    • 1993 — Великий мурашиний шлях
    • 1994 — Курочка Ряба — отець Никодим
    • 1997 — Царевич Олексій — Федоска
    • 2000 — Вітрина — тато
    • 2006 — У колі першому — Спиридон Данилович Єгоров

    Посилання[ред. | ред. код]