Кононча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кононча
Яремина гора
Яремина гора
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Громада Канівська міська громада
Рада Канівська міська рада
Код КОАТУУ 7122083101
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка перша половина 18 століття
Населення 464 чоловіка (на 1 січня 2007 року)
Площа 1,62 км²
Густота населення 286,4 осіб/км²
Поштовий індекс 19034
Телефонний код +380 4736
Географічні дані
Географічні координати 49°38′52″ пн. ш. 31°28′11″ сх. д. / 49.64778° пн. ш. 31.46972° сх. д. / 49.64778; 31.46972Координати: 49°38′52″ пн. ш. 31°28′11″ сх. д. / 49.64778° пн. ш. 31.46972° сх. д. / 49.64778; 31.46972
Середня висота
над рівнем моря
85 м[1]
Водойми річка Рось та Росава
Відстань до
обласного центру
44 (фізична) км[2]
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Таганча
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради м. Канів
Карта
Кононча. Карта розташування: Україна
Кононча
Кононча
Кононча. Карта розташування: Черкаська область
Кононча
Кононча
Мапа

Ко́нонча — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Канівській міській громаді. Розташоване за 21 км на південь від центру громади — міста Канева та за 25 км від залізничної станції Таганча. Населення становить 464 особи. (на 2007 рік).

До 1991 року села Кононча та Гамарня були об'єднані в один населений пункт.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село — перша половина XVIII століття. За переказами старожилів, у підгір'ї від Дніпра до території нинішнього села тягнулося велике поселення Родня, яке закінчувалося князівським замком. Від його назви походить назва села. Перші жителі селилися на південь від Кононівського замку понад річкою.

До земельної реформи 1861 року землі навколо села належали князю Парчевському. У середині XIX століття прорізано нове русло річки Рось, рівень води понизився. На звільнених землях Ф. Ф. Бугаєць заснував розсадник культурних і декоративних дерев. Це поклало початок розвитку садівництва, озелененню навколишніх земель і боротьбі з ярами, що сприяло озелененню і закріпленнію ярів і гір від Канева до Конончі, особливо Чернечої гори.

Після встановлення радянської влади, в 1921 році створено комітет незаможних селян (перший голова — Тертичний Оксентій), головою сільради було обрано Федота Марченка.

У 1929 році, під час примусової колективізації, організовано колективне господарство — СОЗ, що реорганізовано в 1931 році у колгосп ім. 1 Травня.

У боях під час радянсько-німецької війни загинуло 117 жителів, яким споруджено пам'ятник на братській могилі. Із с. Кононча в Німеччині на каторжних роботах було 27 осіб.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 402 особи. Працював колгосп ім. Боженка, який мав в користуванні 1,9 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,2 тисячі орної землі. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні зернових культур, було розвинуте тваринництво, працювала філія Канівської гідромеліоративної станції. В соціальній сфері працювали восьмирічна школа, клуб на 200 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 10 тисяч примірників, 2 медпункти.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Сучасність[ред. | ред. код]

На сьогодні у Конончі діють фермерські господарства: «Русичі» (П. І. Кононенко), «Рось» (О. С. Бойко), ТОВ «Агроінвест» та філія НВФ «Урожай».

В березні 2017 року на фасаді загальноосвітньої школи села Кононча урочисто було відкрито меморіальну дошку випускнику Івану Григоровичу[3]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Погода в селі Кононча
  2. maps.vlasenko.net(рос.)
  3. Лісова Лідія «Богун» мріяв стати пілотом // Голос України. — 2017. — № 54. — 24 березня. — С. 7.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]