Конопацький Сергій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конопацький Сергій Васильович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 26 березня 1973(1973-03-26)
Інгулець, Кривий Ріг
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (41 рік)
Чумаки
Поховання Кушугумський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ територіальна оборона
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)

Сергі́й Васи́льович Конопа́цький (26 березня 1973(19730326) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1973 року в місті Інгулець Дніпропетровської області.

Призваний на військову службу за частковою мобілізацією 19 травня 2014 року. Ніс службу у лавах 40-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Кривбас».

Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі біля села Чумаки.

Тимчасово були поховані місцевими мешканцями на сільському кладовищі: Олексій Горай, Катрич В'ячеслав, Роман Набєгов, Максим Сухенко; Олексій Вовченко, Віктор Шолуха, майор Дмитро Цуркан. Тоді ж загинув капітан МВС Руслан Халус з бійцем батальйону «Херсон» Олегом Гребінським та ще одним станом на січень 2017 року невстановленим бійцем.

14 вересня 2014 року тіло Сергія Конопацького було ексгумоване пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Похований 7 серпня 2015 року на Кушугумському кладовищі Запоріжжя, ділянка № 19, як тимчасово невпізнаний Герой АТО. Перебував у списку зниклих безвісти, упізнаний за експертизою ДНК.

Перепохований 24 листопада 2017 у селі Широка Дача Широківського району, в Кривому Розі було оголошено день жалоби.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Нагороджений відзнакою Криворізької міської ради нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 37
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]

примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]