Коноплі звичайні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Коноплі посівні)
Перейти до: навігація, пошук
Коноплі звичайні
Cannabis sativa Koehler drawing.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Відділ: Magnoliophyta
Клас: Magnoliopsida
Ряд: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Cannabaceae
Рід: Cannabis
L.
Підвиди
  • Cannabis sativa subsp. indica
    коноплі звичайні індійські
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category: Cannabis sativa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cannabis sativa
EOL logo.svg EOL: 594919
IPNI: 850882
ITIS logo.svg ITIS: 19109
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3483

Коноплі звичайні[1], або посівні[2] (Cánnabis satíva) — вид рослин роду коноплі родини Коноплеві (Cannabaceae). Вперше описано Діоскоридом 60 року н. е. Нині вирощування суворо регламентується в більшості країн світу з метою запобігання поширенню наркотиків.

Систематика[ред.ред. код]

Попередньо визнаним (PRELIMINARY ACCEPTED) у Флорі Європи вважається лише один підвид, який раніше вважався видом:[3]

  • Cannabis sativa subsp. indica (Lam.) E.Small & Cronquist — коноплі звичайні індійські.

Раніше виділені як вид коноплі дикі (Cannabis ruderalis Janisch.) та різновид коноплі звичайні дикі Cannabis sativa var. spontanea Vavilov віднесені до синонімів [4].


Багато інших різновидів, запроваджених раніше, останнім часом не визнаються більшістю систематиків

Назви[ред.ред. код]

Сучасною українською науковою назвою рослини є коноплі звичайні, хоча в літературі часто використовується назви коноплі посівні (дослівний переклад латинського видового прикметника) та коноплі корисні — переклад англійського словосполучення useful hemp. Доволі часто трапляється й форма назви в однині — конопля посівна — як наслідок «русифікації» назви.

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Коноплі посівні — однорічна дводомна рослина.

Рослини, що несуть жіночі квітки, називають «матірка», «гайдарак», «гайдурі» або просто коноплі, а чоловічі — «плоскінь», «замашка», «коноплі білі»[7].

Корінь конопель стрижневий, проникає на глибину 1,5 — 2 м. Основна маса коренів розвивається у шарі до 40 см. Коріння плосконі за масою у 2 — 3 рази менше коренів матерки.

Стебло прямостояче, просте, рідше гіллясте, внизу округле, у верхній частині шестигранне, жолобчасте, покрите залозистими волосками. Зазвичай воно досягає 1½ метра заввишки, а у деяких різновидів і набагато більше, так у var. chinensis (китайських конопель) воно буває до 3 — 6 метрів.

Листя довго-черешчате, нижнє — лапчастого-складене з 5 — 7 (рідко 9) вузьких зубчастих по краях листочків; верхні — трилопатеві або цільні. Міжвузля довгі. Нижнє листя розташоване супротивно, верхнє — почергово. При листку розвинені два вільні прилистки.

Цвітіння конопель звичайних (на відміну від поширених дикорослих конопель диких) починається пізніше, у серпні — вересні. Сигналом для початку цвітіння служить значне подовження темної частини доби.

Квітки одностатеві; рослина дводомна, чоловічі рослини зацвітають трохи раніше. Запилюється вітром.

Чоловічі суцвіття (складні китиці або волоті) розміщені на бічних гілках або верхівці стебла; жіночі стиснуто-колосовидні суцвіття розвиваються у пазусі листків. Чоловічі квітки з п'ятьох сегментів, зеленувато-жовтого кольору, з п'ятьма тичинками, що несуть довгі пиляки з великою кількістю пилку.

Жіночі квітки складаються з однолисткового покриву, маточки з одногнізною зав'яззю та двома ниткоподібними перистими приймочками.

зародок зігнутий, насіння без білка.
Плід — двостулковий горішок світло-сірого забарвлення, часто з мозаїчним малюнком. Діаметр плода 2 — 5 мм. Маса 1000 насінин від 9 до 22 г.

Часто зустрічається здичавілою по засмічених місцях. Дикорослу (або здичавілу) форму донедавна розглядали як самостійний ботанічний вид — коноплі дикі (Cannabis ruderalis Janisch.)

Відомі сорти конопель посівних (гібриди з коноплями індійськими не включено):

  • Mexican (Acapulco gold, Oaxacan, Zacatecas Purple, Guerrero Gold, Michoacan)
  • Brazillian (Manga Rosa, Santa Maria)
  • Colombian (Colombian Red, Santa Marta Colombian Gold)
  • African (Durban, Swazi, Power Plant, Congolese, Malawi Gold, Angolese, Lesothan, Nigerian)
  • Thai (Lemon Thai, Juicy Fruit Thai, Chocolate Thai)
  • Cambodian
  • Haze
  • Золотоноша, інгреда

Плоскінь[ред.ред. код]

Плоскінь — чоловіча рослина конопель. Відрізнюється від жіночого формою суцвіттів (волоть), більшим зростом і тонкішим стеблом, менш густим листям. Зізріває на 40-50 днів раніше за жіночі екземпляри. Чоловічі екземпляри конопель мають міцніші і грубіші волокна, тканина з них виходить груба і цупка, але мотузки і линви дуже міцні.

Матірка[ред.ред. код]

Матірка — жіноча рослина конопель. Відрізнюється формою суцвіття (короткий складний колос), меншою висотою, товстішим стеблом, густішим листям. Волокна в матірки менш міцні, але придатні для вироблення тканин. З насіння матірки отримують конопляну олію.

Хімічний склад[ред.ред. код]

У насінні конопель міститься 30 — 38% жирної олії, що складається головним чином з гліцеридів ненасичених жирних кислот (лінолевої, ліноленової та масляної). Знайдено також білки, амінокислоти (гліколь, аланін, валін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, треонін, тирозин, аспаргінову кислоту, трігонеллін, оксипролін та інші), вуглеводи, спирт квебрахт, фенольні сполуки (канабінол та канабідіол) і сліди алкалоїдів.[8]

Застосування[ред.ред. код]

Коноплі родом з центральної та західної Азії, вже до початку XX століття вирощувались всюди заради, головним чином, луб'яних волокон. У посівах кількість чоловічих та жіночих рослин приблизно однакова. Порівняно з жіночими рослинами, чоловічі мають тонше стебло, менше листя та раніше дозрівають. Тому частка їх у врожаї різна. Плоскінь дає не більше 33, а матірка — 66% загального врожаю волокна. Волокно йде на мотузки, шпагат, канати, полотнину, суров'є, мішковину.

У 60-х роках XX століття коноплі займали 3-е місце серед прядильних рослин після бавовнику та льону.

Відходи прядильного виробництва — пакля — застосовується для конопачення, упаковки.

Макуха (але не зелена маса) використовується на корм худобі. Свіжоскошена трава конопель викликає у худоби, а особливо у коней, важке отруєння.

Насіння містить олія, що йде в їжу і для малярних фарб.

Давні греки з насіння готували особливий напій, що називався νηπενθής (буквально — той, що долає страждання).

У медицині вживаються сушені плодоносні верхівки жіночих квіткових гілок рослини або листя, а також настоянка та екстракт з трави.

Солома цінується як підстилка для худоби, бо добре вбирає вологу.

Нині коноплі набули популярності як джерело «легкого наркотику», тому їх культивування зараз проводиться під контролем, а дикорослі зарості знищуються.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cannabis sativa // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов Н. И., Прокудин Ю. Н. та ін. Определитель высших растений Украины. — Київ: Наукова думка, 1987. — 548 с.
  3. Див. GRIN
  4. Систематика виду у Флорі Європи
  5. а б в г Див. IPNI
  6. а б Див. ITIS
  7. Cannabis sativa // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  8. Под ред. Борисова М. И. Лекарственные свойства сельскохозяйственных растений. — Мн. : «Ураджай», 1974. — С. 154.