Конотопський район (1923—2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конотопський район
адміністративно-територіальна одиниця
Coat of arms of Konotop Raion (2000–2020).svg Flag of Konotop Raion (2000–2020).svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Сумська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Сумська область
Код КОАТУУ: 5922000000
Утворений: 1923 р.
Населення: 28 974 (на 1.02.2016)
Площа: 1667 км²
Густота: 17,4 осіб/км²
Тел. код: +380-5447
Поштові індекси: 41600—41681
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Конотоп
Селищні ради: 1
Сільські ради: 29
Смт: 1
Села: 75
Селища: 7
Районна влада
Голова ради: Боярчук Анатолій Васильович
Голова РДА: Бескоровайний Олександр Анатолійович[1]
Вебсторінка: Конотопська РДА
Конотопська районна рада
Адреса: 41600 м. Конотоп, вул. Соборна, 23
Мапа

Commons-logo.svg Конотопський район у Вікісховищі


Коното́пський райо́н (МФА[kon̪oˈt̪ɔpsʲkɪi̯ rɐˈjon̪] ( прослухати)) — колишній район України в західній частині Сумської області України з адміністративним центром у місті Конотоп, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Географія[ред. | ред. код]

Межував на заході з Чернігівською областю, на півночі, сході та півдні — з районами Сумської області (Кролевецьким, Путивльським, Буринським і Роменським районами).

Чернігівська область
(Коропський район)
Кролевецький район Путивльський район
Чернігівська область
(Бахмацький район)
Буринський район
Чернігівська область
(Талалаївський район)
Роменський район

Територія району становила 1667 км²[2]. Населення — 34,1 тис. ос. Відстань від Конотопа до Сум залізницею 129 км, автошляхом — 132 км, до Києва — 250 км.

Район охоплював територію, якою протікають 18 річок, найбільша з яких — Сейм.

До складу району входили одне селище міського типу та 83 сільські населені пункти, які були підпорядковані одній селищній та 29 сільським радам. Тут проживало понад 36 тис. осіб (до 30 національностей).

У північній частині краю виділяється придеснянське плато, що на заході обмежене долиною річки Десни, а на півдні — долиною річки Сейм.

Головними корисними копалинами є прісна вода, поверхнева вода, глина, пісок, торф.

Ґрунти на території району родючі і в основному чорноземні. Кадастровий бал ґрунтів у середньому становить 64 бала. Сільськогосподарський тип ландшафтів займає 79,5 відсотка території району, або 132,6 тис. га, в тому числі сільськогосподарських угідь — 129,5 тис. га, із них рілля — 91,8 тис. га, 13 відсотків — ліси та лісовкриті площі, це — 22,6 тис. га.

Історія[ред. | ред. код]

На Конотопщині знаходяться 272 пам'ятки археології: тимчасові стоянки стародавніх часів, поселення, городища, кургани. Відносяться вони до різних епох — від кам'яної доби до часів Київської Русі. До найстаріших сіл Конотопщини належать села Мельня — перша згадка датується 1500 роком та Карабутове — 1572 роком, а також село Великий Самбір, яке відоме з початку XVI століття.

Значною історичною подією на Конотопщині стала Конотопська битва 1659 року між військами гетьмана І. Виговського та військами московського царя Олексія Михайловича. Основні події битви розгорнулися, коли під Конотоп підійшов гетьман І.Виговський з козацько-кримсько-татарським військом. Бій відбувся на полі між селами Соснівка та Шаповалівка. В результаті вдалої атаки та тактичних дій царські війська в районі сучасного с. Соснівка були знищені. Звідси і інша назва битви — Соснівська. Увіковічуючи пам'ять всіх загиблих воїнів, в центрі с. Шаповалівка у 2002 році встановлено Пам'ятний Знак (каплиця) і меморіальну дошку, в 2007 році відкрито музейну кімнату «Історія Конотопської битви 1659 року».

17 червня 1672 року на території сучасного села Козацьке, в Козацькій діброві на Козацькій раді було обрано гетьманом лівобережної України Івана Самойловича (1672—1677), який прийняв і підписав з Московською державою «Конотопські статті».

За багаторічну історію нашого краю адміністративні межі Конотопщини неодноразово змінювалися. За наказом Катерини ІІ у 1732 році в Україні були створені намісництва (губернії). Конотопщина спочатку входила до Новгород — Сіверської, а з 1802 року — до Чернігівської губернії. На початку XX ст. замість губерній були утворені округи, був організований Конотопський округ, куди увійшов і Конотопський район.

Датою утворення Конотопського району вважається 1923 рік, коли він став самостійною адміністративно — територіальною одиницею, до якої увійшов Конотопський, Борзнянський і Кролевецький повіт. У 1932 році з переходом на триступеневу адміністративно-територіальну систему: район — область — центр було створено п'ять областей і Конотопський район на деякий час увійшов до складу Київської області.

З утворенням Сумської області 10 січня 1939 року Конотопський та Дубов'язівський райони передані до її складу. Після Другої світової війни Конотопський район тричі змінював свої кордони. У 1957 році до району були приєднані 8 сіл, а в 1960 році ще 6 сіл колишнього Дубов'язівського району, у 1963 році було приєднано села Духанівку Буринського району та село Дептівку Талалаївського району Чернігівської області.

Епідемія коронавірусу[ред. | ред. код]

Станом на 3 квітня 2020 року район був одним із епіцентрів епідемії коронавірусу у Сумській області. 15 осіб було інфіковано COVID-19. Це майже половині із всіх по області.

За словами в.о. директора Сумського лабораторного центру Володимир Збаражський станом на 3 квітня із 37 інфікованих в області третина немає жодних симптомів хвороби.[3]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду і 29 сільських рад, які об'єднують 83 населені пункти та підпорядковані Конотопській районній раді[4].

Транспортна інфраструктура[ред. | ред. код]

Територією району проходять автомобільні дороги державного підпорядкування БатуринСуми та КролевецьКонотопРомниПирятин, автомобільна дорога Батурин—Суми, за 28 км від міста Конотоп примикає автомагістраль E101М02 (КиївМосква) та E381. У місті обласного підпорядкування Конотоп, яке також є районним центром, розташований великий залізничний вузол.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 17 560 2826 2189 4788 4850 2799 108
Жінки 21 996 2764 1991 4315 5745 6540 641


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 38394 97,04 %
росіяни 830 2,10 %
білоруси 110 0,28 %
молдовани 70 0,18 %
цигани 67 0,17 %
інші 96 0,24 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 38540 97,40 %
російська 862 2,18 %
білоруська 47 0,12 %
молдовська 33 0,08 %
циганська 21 0,05 %
інші 64 0,16 %

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Конотопського району було створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 62,83 % (проголосували 16 050 із 25 546 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,65 % (8 772 виборців); Юлія Тимошенко — 16,98 % (2 725 виборців), Олег Ляшко — 12,88 % (2 067 виборців), Анатолій Гриценко — 6,00 % (963 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,77 %.[7]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Конотопському районі Сумської області на обліку перебуває 72 пам'ятки історії.

У Конотопському районі Сумської області на обліку перебуває 8 пам'яток архітектури.

Персоналії[ред. | ред. код]

Конотопщина дала Україні і світу видатних вчених:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 12 жовтня 2020 року № 491/2020-рп «Про призначення O.Бескоровайного головою Конотопської районної державної адміністрації Сумської області»
  2. Постанова Верховної Ради України від 9 лютого 2012 року № 4389-VI «Про зміну і встановлення меж міста Конотоп і Конотопського району Сумської області»
  3. Кожен третій, інфікований COVID-19 на Сумщині, не має симптомів [Архівовано 4 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 4 квітня 2020
  4. Адміністративно-територіальний устрій Конотопського району [Архівовано 6 травня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Сумська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. 
  6. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Сумська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 27 січня 2018. 
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2016.