Консервативна партія (Велика Британія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Консервативна партія

англ. Conservative Party
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Голова партії Борис Джонсон
Засновник Роберт Піль
Дата заснування 1834
Штаб-квартира Conservative Campaign Headquartersd
Ідеологія консерватизм
м'який євроскептицизм
британський націоналізм британський юніонізм
Молодіжна організація Young Conservativesd
Членство в міжнародних організаціях Міжнародний демократичний союз
Альянс консерваторів та реформістів у Європі
Кількість членів  180000 (07.2019)
Офіційний сайт conservatives.com

Консервати́вна па́ртія (англ. Conservative Party, офіційна назва: Консервати́вна та юніоні́стська па́ртія англ. Conservative and Unionist Party; неофіційна історична назва — «торі», англ. tory) — британська політична партія, заснована в 1834 році в результаті перетворення партії Торі. Одна з двох (нарівні з Лейбористською партією) основних партій у Великій Британії.

Історія[ред. | ред. код]

Першу програму Консервативної партії (Tamworth Manifesto[en]) розробив Роберт Піль і опубліковував її у 1834 році. Маніфест містив традиційні консервативні тези, підтримував елітизм. Пізніше Бенджамін Дізраелі у 18681874 роках дещо реформував програму, відкривши Консервативну партію для більш широкої групи виборців.

На початку XX століття Консервативна партія, у тому числі під впливом зростаючої впливовості Лейбористської партії, стала більш «близькою до народу». Консерватори продовжили зміцнювати позиції і після Другої світової війни.

Значне зрушення в програмі партії пройшло у 1976, під час керівництва Маргарет Тетчер. З 1979 Тетчер, як прем'єр-міністр послідовно проводить політику економічного лібералізму та монетаризму, приватизацію багатьох галузей промисловості, небажання поглиблення європейської інтеграції. Після відставки Тетчер в 1990 році, ця політика була дещо згладжена за рахунок нового лідера партії і прем'єр-міністра Джона Мейджора, зокрема підписання Великою Британією Маастрихтський договір.

Консерватори залишили владу тільки в 1997 році, після програшу лейбористам на чергових виборах. Новим лідером був обраний Вільям Хейг, противник тіснішої європейської інтеграції. Після послідовної поразки на виборах в 2001 році, Хейг був замінений на Ієна Дункана Сміт, ще більшого євроскептика. Зміна керівництва не поліпшила рейтинг партії, які були гіршими за багато років. У 20032005 головою партії був Майкл Говард, у 2005-2016 р. консерваторів очолював Девід Камерон, який з 11 травня 2010 був прем'єр-міністром. З 11 липня 2016 партію очолювана Тереза Мей по 24 липня 2019 року. Теперішнім головою британських консерваторів є Борис Джонсон.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Консерватизм: консервативна традиція політичного мислення від Едмунда Берка до Маргарет Тетчер: антологія. [упоряд.: О. Проценко, В. Лісовий]. 2-ге вид. К: Простір; Смолоскип, 2008. 788 с.

Bale T. The Conservatives since 1945: The Drivers of Party Change. Oxford: Oxford University Press, 2012. 372 p.

Conservative Party general election manifestos. [Ed. by I. Dale]. London & New York: Routledge, 2000. 480 p.

Eccleshall R. English Conservatism Since the Restoration: An introduction and anthology. L: Unwin Hyman, 1990. 254 p.

Heppell T. Choosing the Tory Leader: Conservative Party Leadership Elections from Heath to Cameron. London & New York: Tauris Academic Studies, 2008. 254 p.

Посилання[ред. | ред. код]