Констанкевич Ірина Мирославівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Мирославівна Констанкевич
Народилася 23 червня 1965(1965-06-23) (55 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання Луцьк
Діяльність Народний депутат України
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Партія незалежний політик[1]
Сайт: facebook.com/filol.ul

Україна Народний депутат України
8-го скликання
Політична партія «Українське об'єднання патріотів — УКРОП» 6 вересня 2016 29 серпня 2019
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Депутатська група "За майбутнє" 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Констанкевич Ірина Мирославівна (нар. 23 червня 1965) — український політик, науковець, громадський діяч, доктор філологічних наук, професор, народний депутат Верховної ради України VIII та IX скликань, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики (з 29 серпня 2019 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 23 червня 1965 року у місті Львові (з 1968 року проживає у Луцьку).

Навчалася у СШ № 2 м. Луцька з 1972 по 1982 роки.

1982—1987 рр. навчання в  Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка на філологічному факультеті.

1988—1991 рр. навчання в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. 1998 р.  захистила дисертацію спецраді Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук.

2013—2015 рр. навчання у докторантурі.  2015 р. захистила дисертацію в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та здобула науковий ступінь доктора філологічних наук.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Професійну діяльність розпочала у Луцькій ЗОШ № 5 на посаді вчителя української мови та літератури (1987—1988 рр.).

З 1991 р. працює у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки (тоді Луцький педагогічний інститут імені Лесі Українки) на посадах: асистент, старший викладач, доцент, завідувач кафедри української літератури, проректор з навчально-виховної роботи, наразі — професор кафедри.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

З 2006 по 2013 р.р. — Голова Благодійного фонду «Освітній фонд Лесі Українки».

З 12.2013 року по теперішній час — член Правління Благодійного фонду "Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

2013—2014 рр. — член виконкому Луцької міської ради.

2014—2015 рр. — депутат Луцької міської ради VI скликання, член комісії освіти, науки та культури.

2015—2016 рр. — депутат Волинської обласної ради VII скликання. Секретар постійної комісії освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, сім'ї, молоді, спорту та туризму.

У 2014 р. балотувалась до Верховної Ради за 22 мажоритарним округом (м. Луцьк) як безпартійна самовисуванка. З різницею у 28 голосів посіла друге місце, поступившись конкуренту, який у Верховній Раді VIIІ скликання представляв «Народний фронт».

У 2016 р. обрана депутатом Верховної Ради України VIIІ скликання на проміжних виборах  по округу № 23 (Волинська область), здобувши 57,8 відсотків голосів виборців. Висунута партією «Українське Об'єднання Патріотів — УКРОП». У Верховній Раді України VIII скликання обіймала посаду голови підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

У 2019 р. обрана до Верховної Ради ІХ скликання як самовисуванка по 23 округу (Волинська область), набравши 48,94 відсотків голосів виборців. Член депутатської групи «За майбутнє». Перший заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Заміжня, чоловік — Микола Олександрович Сорокопуд (1962 р. н.), адвокат. З 2012 по 2017 рік був керівником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, яка приймає кваліфікаційні іспити та видає посвідчення адвокатам. У вересні 2017 р. був затриманий при отриманні грошової винагороди за успішну здачу тестів для отримання посвідчення адвоката.[2] Невдовзі його було відпущено у залі суду[3]. Відповідно до декларації Ірини Констанкевич за 2016 рік, родина мешкала у селі Тарасове, під Луцьком. Там у родини ділянка площею 12 соток та будинок площею 280 м кв.[4]

Має сина Ореста Сорокопуда (1992 р. н.) та доньку Соломію Сорокопуд[5].

У вересні 2020 року фотограф видання Апостроф під час засідання Верховної Ради зняв інтимне листування у месенджері Ірини Костанкевич з невідомою жінкою. Світлини поширилися в українських ЗМІ[6]. Сама нардеп назвала невідому особу своєю колишньої студенткою, подругою та другом родини[7].

Сфера зацікавлень[ред. | ред. код]

Українська література першої половини ХХ століття. Українська література у світовому контексті.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Науковий доробок: понад 60 науково-методичних праць, упорядкування більше 10 збірників, член редколегії наукових часописів.

Останні праці: навчальний посібник з грифом МОН «Сучасна українська література: стилі, покоління, творчі індивідуальності (2012 р.), „Волинь філологічна. Портрет кафедри української літератури у часі“ (2012 р., упоряд., вступн., стаття)», наукова монографія «Українська автобіографічна проза першої половини ХХ століття: автобіографічний дискурс» (2014 р.).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]