Констанкевич Ірина Мирославівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Мирославівна Констанкевич
Народилася 23 червня 1965(1965-06-23) (58 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Місце проживання Луцьк
Діяльність Народний депутат України
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Партія незалежний політик[1]
Нагороди
Заслужений працівник освіти України нагрудний знак «Відмінник освіти України»
Сайт: facebook.com/filol.ul
CMNS: Констанкевич Ірина Мирославівна у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
8-го скликання
Політична партія «Українське об'єднання патріотів — УКРОП» 6 вересня 2016 — 29 серпня 2019
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Депутатська група "За майбутнє" 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Констанкевич Ірина Мирославівна (нар. 23 червня 1965) — українська політична і громадська діячка, доктор філологічних наук, професор, народний депутат Верховної ради України VIII та IX скликань, заступниця члена Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи, входить до складу депутатської групи "Партія «За майбутнє», перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики (з 29 серпня 2019 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 23 червня 1965 року у місті Львові (з 1968 року проживає у Луцьку). Навчалася у ЗОШ № 2 м. Луцька з 1972 по 1982 роки.

1982—1987 рр. навчання в  Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка на філологічному факультеті.

1988—1991 рр. навчання в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. 1998 р. захистила дисертацію спецраді Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук.

2013—2015 рр. навчання у докторантурі.  2015 р. захистила дисертацію в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та здобула науковий ступінь доктора філологічних наук.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

  • 1991—2016 рр. — викладачка кафедри української літератури (асистент, старший викладач, доцент, професор) Волинського національного університету імені Лесі Українки. Навчальні курси: Історія української літератури (20-ті роки ХХ століття), Українська література у світовому контексті, Сучасна українська література.
  • 2006—2013 рр. — проректорка з навчально-виховної роботи ВНУ імені Лесі Українки.
  • 2002—2015 рр. — завідувачка кафедри української літератури ВНУ імені Лесі Українки.
  • 2015 р. — захистила дисертацію в спецраді Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та здобула науковий ступінь доктора філологічних наук.
  • 2013—2015 рр. — навчання в докторантурі за спеціальністю «українська література».
  • 2002 р. — присвоєно вчене звання доцента.
  • 1998 р. — захистила кандидатську дисертацію в спецраді Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

З 2006 по 2013 р.р. — Голова Благодійного фонду «Освітній фонд Лесі Українки».

З 12.2013 року по теперішній час — член Правління Благодійного фонду "Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом».

Член координаційної ради з питань мистецької освіти і науки Національної академії мистецтв України

Політична діяльність[ред. | ред. код]

  • 2016 р. — обрана депутаткою Верховної Ради України VIII скликання на проміжних виборах по округу № 23 (Волинська область), здобувши 57,8 % голосів виборців. Висунута партією «Українське Об'єднання Патріотів — УКРОП». У Верховній Раді України VIII скликання обіймала посаду голови підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
  • 2015—2016 рр. — депутатка Волинської обласної ради VII скликання. Секретар постійної комісії освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, сім'ї, молоді, спорту та туризму.
  • 2014—2015 рр. — депутатка Луцької міської ради VI скликання, член комісії освіти, науки та культури.
  • У 2014 р.  балотувалась до Верховної Ради за 22 мажоритарним округом (м. Луцьк) як безпартійна самовисуванка. З різницею у 28 голосів посіла друге місце, поступившись конкуренту, який у Верховній Раді VIII скликання представляв «Народний фронт».

Критика[ред. | ред. код]

Депутатка від партії «УКРОП» Ірина Констанкевич піарилася на забезпеченні лікарень свого округу за кошти місцевих бюджетів та благодійного фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» під час пандемії коронавірусу[2].

Займалась підкупом виборців, будучи самовисуванкою. Вона від імені фонду Ігоря Палиці «Тільки Разом» відкрила дитячий майданчик у селі Череваха Маневицького району Волинської області[3][4].

За інформацією громадянської мережі ОПОРА, кандидатка у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 23 Ірина Констанкевич почала передвиборну агітацію, використовуючи благодійний фонд «Тільки разом», в якому займає посаду заступниці голови правління[5][6].

Ірина Констанкевич не задекларувала орендовану квартиру в Києві, яку використовувала під час виконання обов'язків у Верховній раді, що є порушенням. Про це йдеться у висновку Національного агентства з питань запобігання корупції за результатом перевірки декларації політика за 2020 рік, повідомляє «Слово і діло». Як вказується у документі, нардепка Констанкевич не вказала у декларації квартиру в Києві, яка була в неї в оренді на підставі договорів від 29 і 31 серпня 2019 року та 30 листопада 2020 року. Сама депутат пояснила, що нібито користувалася цією квартирою періодично протягом 2020 року менше 183 днів і лише під час виконання депутатських повноважень. Однак НАЗК це пояснення не врахувало. У Нацагентстві зазначили, що депутатка навіть отримувала компенсацію з державного бюджету за оренду цієї квартири. За оцінкою, вказана квартира коштує 2,81 млн грн. Також Констанкевич неправильно вказала площу нерухомості в Луцьку, яку вона орендує. В декларації вказано 18,3 квадратних метри, коли насправді 36,5 кв. м. Також вона не зазначила вартість корпоративних прав свого чоловіка в адвокатському об'єднанні «Ковальов, Сорокопуд і партнери». Їхня вартість 5000 грн. «Забула» Констанкевич і про страхові виплати своєму чоловікові в 118 278 грн. Крім того, нардепка не зазначила в декларації і низку банківських рахунків своєї сім'ї та її власних. 30 березня 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Констанкевич винною в недостовірному декларуванні та призначив їй покарання — штраф із позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням функцій представника влади в органах держвлади терміном на один рік[7] (кримінальна справа N 991/185/23)[8].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружена з Миколою Олександровичем Сорокопудом (1962 р. н.), адвокатом. З 2012 по 2017 рік був керівником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області, яка приймає кваліфікаційні іспити та видає посвідчення адвокатам. У вересні 2017 р. був затриманий при отриманні грошової винагороди за успішну здачу тестів для отримання посвідчення адвоката.[9] Невдовзі його було відпущено у залі суду[10]. Відповідно до декларації Ірини Констанкевич за 2016 рік, родина мешкала у селі Тарасове, під Луцьком. Там у родини ділянка площею 12 соток та будинок площею 280 м кв.[11]

Має сина Ореста Сорокопуда (1992 р. н.) та доньку Соломію Сорокопуд[12].

У вересні 2020 року фотограф видання Апостроф під час засідання Верховної Ради зняв інтимне листування у месенджері Ірини Костанкевич з невідомою жінкою. Світлини поширилися в українських ЗМІ[13]. Сама нардеп назвала невідому особу своєю колишньою студенткою, подругою та другом родини[14].

Сфера зацікавлень[ред. | ред. код]

Українська література першої половини ХХ століття. Українська література у світовому контексті.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Науковий доробок: Авторка понад 60 науково-методичних праць, монографій. Член редакцій наукових видань.

Останні праці: навчальний посібник з грифом МОН «Сучасна українська література: стилі, покоління, творчі індивідуальності (2012 р.), „Волинь філологічна. Портрет кафедри української літератури у часі“ (2012 р., упоряд., вступн., стаття)», наукова монографія «Українська автобіографічна проза першої половини ХХ століття: автобіографічний дискурс» (2014 р.).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/20103
  2. ↑ 20 мільйонів Палиці та благодійні фонди: “гречка” від волинських політиків в умовах пандемії. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  3. ↑ Подарунки, привітання, дискотеки: на Волині активізувалась робота фондів чинних нардепів та кандидатів. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  4. ↑ Концерти та морозиво: на Волині нардепи «організували розваги» на святкуваннях. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  5. ↑ Кандидат в депутати у Луцьку вручила студентам грошові сертифікати від імені благодійного фонду. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  6. ↑ У 23-му окрузі на Волині кандидат від «УКРОПу» будує виборчу кампанію на непрямому підкупі виборців. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. 
  7. ↑ ВАКС визнав винною народну депутатку в недостовірному декларуванні. 
  8. ↑ Народну депутатку визнано винуватою у декларуванні недостовірної інформації. 
  9. ↑ На хабарі затримали луцького адвоката Миколу Сорокопуда volyn24
  10. ↑ МИКОЛУ СОРОКОПУДА ВІДПУСТИЛИ У ЗАЛІ СУДУ. Волинські новини
  11. ↑ Нардеп Ірина Констанкевич оприлюднила декларацію. volyn24
  12. ↑ Рідні Ірини Констанкевич за рік купили дві машини. volyn24
  13. ↑ «Сьогодні вночі я думками з вами»: у Раді зняли інтимне листування нардепа з незнайомкою (фото) [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]. УНІАН
  14. ↑ Друзі, мене просять прокоментувати, щодо мого «листування» у парламенті тривалістю в 1 хвилину. Я записала відео коментар.
  15. ↑ Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

https://www.imk.net.ua/ [Архівовано 29 червня 2021 у Wayback Machine.]

https://www.facebook.com/Ірина-Констанкевич-офіційна-сторінка-121616805099489/?ref=pages_you_manage

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2016)
Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Констанкевич_Ірина_Мирославівна&oldid=39693922