Констанса Вільєнська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Констанса
Констанса
Констанса
Королева Кастилії
28 листопада 1325 — 1327
 
Народження: 1315/1317
Гарсімуньос, Кастилія
Смерть: 13 листопада 1345(1345-11-13)
Сантарен, Португалія
Похований: Монастир святого Франциска
Громадянство: Кастильська Корона
Віросповідання: католичка
Династія: Бургундська
Батько: Хуан Вільєнський
Мати: Констанса Арагонська
У шлюбі з: Альфонсо XI (1325—1327)
Педру I (1339—1345)
Діти: Фернанду I

Медіафайли у Вікісховищі?

Конста́нса (ісп. Constanza; 1315/1317 — 13 листопада 1345) — кастильська шляхтянка, королева Кастилії (13251327). Представниця Вільєнської гілки кастильського Бургундського дому. Народилася в Гарсімуньосі, Кастилія. Донька вільєнського князя Хуана й арагонської інфанти Констанси. Вперше вийшла заміж за кастильського короля Альфонсо XI (1325). Зазнала знущань від чоловіка, який після розриву шлюбу ув'язнив її в Торо (1327). Звільнена після низки воєн батька Хуана із Альфонсо. Вдруге вийшла заміж за португальського інфанта Педру, майбутнього португальського короля (1339). Страждала від перелюбу чоловіка зі своєю служницею і подругою дитинства Інес де Кастро. Матір португальського короля Фернанду I. Померла в Сантарені, Португалія. Похована в Сантаренському монастирі святого Франциска. Також — Конста́нція (лат. Constantia[1]), Конста́нса Вільє́нська (ісп. Constanza de Villena), Конста́нса Мануе́ль (ісп. Constanza Manuel).

Біографія[ред. | ред. код]

Констанса народилася між 1315 і 1317 роками в Гарсімуньосі, в родині вільєнського князя Хуана, мажордома Кастилії. Її матір'ю була арагонська інфанта Констанса, донька арагонського короля Хайме II. Дівчина була внучкою кастильського інфанта Мануеля і правнучкою кастильського короля Фернандо ІІІ.

1325 року, за наполяганням батька, малолітня Констанса вийшла заміж за 14-річного кастильського короля Альфонсо XI. Кастильські кортеси ухвалили цей шлюб 28 листопада того ж року в Вальядоліді[1]. Офіційного вінчання не відбулося через неповноліття дівчини. Вона прийняла титул королеви Кастилії і вживала його в листуванні, зокрема із дідом Хайме ІІ.

Стосунки між Констансою й Альфонсо XI були поганими. Король недолюблював її, привселюдно принижував, а через два роки розлучився[2]. Він заточив дівчину в Тороському замку і одружився вдруге із португальською інфантою Марією, донькою португальського короля Афонсу IV. Зневажений діями кастильського короля, вільєнський князь Хуан підняв проти нього повстання, до якого долучилися сусіди королівства. 1329 року, за посередництва овієдського єпископа Хуана дель Кампо, ворогуючі сторони уклали мир за умови звільнення Констанси.

1331 року вільєнський князь Хуан уклав союз із португальським королем Афонсу IV, пообіцявши видати Констансу за інфанта Педру, спадкоємця португальського престолу. Проте через чергову війну Хуана з королем Альфонсо XI, який не бажав віддавати колишню дружину за кордон, дівчина не могла виїхати до Португалії. 6 лютого 1336 року в Еворі, в монастирі святого Франциска, відбулися заочні заручини[3]. 1339 року кастильський король таки дав остаточний дозвіл на виїзд. Офіційна шлюбна церемонія Констанси і Педру відбулася 24 серпня 1339 року в Лісабоні. Від чоловіка вона отримала сеньйорії Аленкера, Візеу і Монтемора-у-Нову[4][5].

До Португалії Констанса прибула з великим почтом, в якому була її служниця і подруга дитинства Інес де Кастро. Педру палко закохався в неї і потайки від дружини вступив у перелюб. Це зіпсувало стосунки Констанси з Інес і серйозно зашкодило здоров'ю першої. 1344 року вона дозволила Інес стати хрещеною матір'ю свого сина Луїша, намагаючись морально вплинути на колишню подругу, але той помер за тиждень. Намагаючись приструнити сина, король Афонсу вислав Інес до прикордонного Альбуркерке.

Констанса померла 13 листопада 1345 року за декілька тижнів після народження сина Фернанду, майбутнього короля Португалії. За народними легендами її доконала подружня зрада чоловіка. Консансу поховали через чотири роки в Сантарені, в жіночому монастирі святого Франциска[6]. Одразу ж після її смерті Педру таємно обвінчався з коханкою Інес.

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Батько: Хуан (1282—1348) — князь вільєнський, мажордом Кастилії.
  • Матір: Констанса (1300—1327) — донька Хайме II, короля Арагону.
  • 1-й чоловік: Альфонсо XI (1311—1350) — король Кастилії (1312—1350).
  • 2-й чоловік: Педру I (1320—1367), король Португалії (1357—1367)
  • Діти:
    • Марія (1342—1375) — португальська інфанта; ∞ Фернандо, арагонський інфант.
    • Луїш (1344) — португальський інфант; помер у дитинстві.
    • Фернанду I (1345—1383), король Португалії (1367—1383)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Chronicon Domini Joannis Emmanuelis // España sagrada. Tomo II, p. 214.
  2. Cawley, Charles. Kings of Castile & Leon. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy. 
  3. Mattoso, 1997, с. 485-486
  4. Sousa (1739) Provas, Tomo I, 33, p. 282.
  5. Cristina Pimenta. D. Pedro I, Entre o Reino e a Recordação de Inês, 2007.
  6. Arco, 1954, с. 282

Джерела[ред. | ред. код]

  • Arco y Garay, Ricardo del. Sepulcros de la Casa Real de Castilla. Madrid: Instituto Jerónimo Zurita, 1954.
  • Mattoso, José; Sousa, Armindo de: Historia de Portugal, T. II A Monarqia Feudal, Editorial Estampa Lissabon, 1997. p. 485—486.
  • Pretel Martín, Aurelio. Don Juan Manuel, señor de la llanura (1ª edición). Albacete: Instituto de Estudios Albacetenses, 1982.
  • Pretel Martín, Aurelio; Rodríguez Llopis, Miguel. El señorío de Villena en el siglo XIV (1ª edición). Albacete: Instituto de Estudios Albacetenses, 1998.
  • Rodrigues Oliveira, Ana. Rainhas medievais de Portugal. Dezassete mulheres, duas dinastias, quatro séculos de História (in Portuguese). Lisbon: A esfera dos livros, 2010.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Констанса Вільєнська