Константинов Володимир Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Константинов
Володимир Константинов

Нині на посаді
На посаді з 17 березня 2014
Президент   Володимир Путін
Прем'єр-міністр   Дмитро Медведєв
Попередник посаду засновано

Час на посаді:
17 березня 2010 — 15 березня 2014
Президент Віктор Янукович
Олександр Турчинов (в.о)
Прем'єр-міністр   Микола Азаров
Арсеній Яценюк
Попередник Анатолій Гриценко
Наступник посада скасована; він сам як Голова ради окупованого Криму «суб'єкта РФ»

Народився 19 листопада 1956(1956-11-19) (61 рік)
Володимирівка, Слободзейський район, Молдавська РСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Росія Росія
Національність росіянин
Політична партія Edinaya Russia.svg Єдина Росія
Професія політик
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений будівельник України
Державна премія України в галузі архітектури
Орден «За заслуги перед Вітчизною»

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Константинов Володимир Андрійович (нар.19 листопада 1956, с. Володимирівка, Слободзейський район, Молдавська РСР) — російський іредент в Україні, бізнесмен[1], політичний діяч. Після окупації Криму Росією — голова окупаційної «Державної Ради Криму» з 17 березня 2014 року.[2] Секретар кримського відділення партії «Єдина Росія» з 2014 року.

Голова Верховної Ради Криму (2010—2014), колишній голова постійної Комісії Асоціації з питань європейської інтеграції, транскордонного та міжрегіонального співробітництва[3]. Почесний професор Кримської національної академії природоохоронного і курортного будівництва. Один з найбагатших жителів Криму, статки якого оцінюють у $150-315 млн.[4][5][6].

Український колаборант. У березні 2014 звинувачений Генеральною прокуратурою у державній зраді[7]. Згідно з постановою про дострокове припинення повноважень ВР АР Крим з 15 березня 2014 автоматично втратив повноваження голови.

Життєпис[ред.ред. код]

Країни, в яких Володимир Константинов потрапив під санкції
На зустрічі з представниками кримсько-татарської громади, 16 травня 2014 року

Народився 19 листопада 1956 у селі Володимирівка, Слободзейського району, Молдавської РСР.

19731974 — працював помічником машиніста каменерізної машини Альмінського комбінату будівельних матеріалів тресту «Крымстройд».

Початкову освіту отримав у Научневській загальноосвітній школі, що в Бахчисарайському районі Криму[8]. У вересні 1973 року розпочав трудову діяльність на Альмінському комбінаті будівельних матеріалів тресту «Кримбуддеталь» в Сімферополі помічником машиніста каменерізальної машини. Після навчання у Сімферопольській філії Севастопольського приладобудівного інституту (вересень 1974 року — липень 1979), за спеціальністю «промислове та цивільне будівництво», працював майстром в Кримському ремонтно-будівельному управлінні.

  • 1979 рік — майстер Кримського ремонтно-будівельного управління.
  • З жовтня 1979 по червень 1981 проходив службу у ЗС СРСР.[8]
  • 1981—1982 роки — майстер.
  • 1982—1986 роки — виробник робіт.
  • 1986—1989 роки — головний інженер.
  • 1989—1991 роки — начальник Кримського спеціалізованого ремонтно-будівельного управління тресту «Укррембудматеріали».

З 1981 розпочав роботу на Кримському спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні тресту «Укррембудматеріали». Розпочавши робочий шлях на посаді майстра, згодом став виконавцем робіт, головним інженером і потім начальником підприємства, будучи обраним у відкритому голосуванні.

У 1991 став генеральним директором орендної фірми «Консоль». Через два роки компанію було реорганізовано в ТОВ фірма «Консоль ЛТД» і він був генеральним директором фірми по 1998 рік. Саме у 1998 обраний депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Пізніше займав посади президента-голови (1998—2001) та Голови правління фірми «Консоль ЛТД» (2001).

Наступною посадою було місце голови корпорації «Укрросбуд», на якому він перебував з грудня 2001 по серпень 2004. З серпня 2004 по 2010 був президентом корпорації.

2004 — брав участь у виборчій кампанії кандидата в президенти Віктора Януковича, працював у штабі Партії Регіонів під час Парламентських виборів 2006 і 2007 років.

2006 — депутат Верховної Ради АРК V скликання від виборчого блоку "Партія регіонів; Партія «Руський блок» — Блок «За Януковича!». Є головою депутатської фракції Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Блок «За Януковича».

Будучи обраним у березні 2010 Головою Верховної Ради Криму залишив посаду президента корпорації, вийшов з усіх структур, в яких був засновником, і передав їх в управління.

З квітня 2010 — державний службовець 1-го ранґу.[9]

Головним підсумком дворічної роботи на посаді спікера Константинов вважає «трансформацію в керівництві кримської організації Партії регіонів»:

Моя роль була в тому, щоб трансформація, яка відбулася в керівництві кримської організації Партії регіонів, кадрове оновлення пройшло більш чи менш безболісно. Я цю роботу виконав.[10]

У березні 2014 депутат від Батьківщини Андрій Сенченко повідомив, що підприємства Константинова заборгували банкам великі суми, що дозволило Росії використовувати його як маріонетку у справі окупації Криму.[11]

Підписав Договір про прийняття Криму до складу Росії.

Є почесним професором Кримської національної академії природоохоронного і курортного будівництва.

З 17 березня 2014 року — Голова окупаційної влади «Ради Республіки Крим».

19 вересня 2014 року обраний депутатом «Ради Криму».

Активи[ред.ред. код]

На церемонії відкриття пам'ятника Олександру III. Крим, парк Лівадійського палацу, 18 листопада 2017 року

У 2011 експерти журналу «Фокус» поставили політика з статком у 156,6 млн доларів (власника компанії «Укрросбуд» — найбільшого забудовника Криму) на 89-е місце в рейтингу 200 найбагатших людей України . У той же час видання «Кореспондент» відвів В. Константинову зі статком у 207 млн доларів 53-у рядок у рейтингу «Золота сотня».

У 2012 в «Золотій сотні» «Корреспондента» політик зі статком у 45 млн доларів опинився на 98-му місці.

У 2013 видання «Фокус» поставило В. Константинова на 104 — е місце в рейтингу 200 найбагатших людей України, оцінивши його статки в 118,4 млн доларів[12]

У березні 2014 депутат від Батьківщини Андрій Сенченко повідомив, що Константинов фактично банкрут, а його бізнес-діяльність базувалась на отриманні великих кредитів шахрайським способом.[11] Матеріали, розміщені у єдиному реєстрі судових рішень, засвідчують що головним кредитором виступає Укрексімбанк — близько півмільярда гривень. Через суд домагаються стягнення боргів також Промінвестбанк, банк «Київська Русь». Сенченко заявляє також, що в Константинова є також кредити в Ощадбанку та ВТБ-банку.[13]

Нерухомість[ред.ред. код]

У офіційній декларації в графі нерухомості Константинов зазначив:

  • спортивно-оздоровчий центр загальною площею 5959 м²,
  • квартиру на вул. Гаспринського площею 106,9 м²
  • нежитлове приміщення на вул. Садовій в 37 м²
  • ще три приміщення на Садовій — 30 м², 39,3 м² і 41,6 м² і одне в п. Науковому — 57 кв.м.
  • Не вказаний у декларації і будинок, в якому живе Константинов. Журналісти вважають, він оформлений на дружину. Про свій будинку Константинов розповідав так:
    Живу я в будинку. Знаходиться він у межі міста Сімферополя, ділянка під будинок мені ще за радянської влади виділяли на самому незручному місці, на косогорі, але я примудрився привести його в порядок, облагородити Зараз мені там дуже подобається, нікуди не хочу переїжджати.
  • В декларації не зазначена дружина Константинова та її власність. У своєму інтерв'ю Константивнов сказав:
    Вона, в першу чергу, моя дружина, а не яка-небудь леді, вона домогосподарка, і ви не побачите її по телевізору, і інтерв'ю у неї ніколи не візьмете. Вона займається сім'єю, дітьми, котом.[14]

Скандали[ред.ред. код]

Група інвесторів влітку 2011 звинуватила спікера Верховної Ради АРК в махінаціях[15]. Відповідний лист було направлено на ім'я шеф-редактора видання «Обозреватель»[4].

Під час спілкування з журналістами, відповідаючи на питання з приводу прийняття закону «Про мови», публічно висловив свою неповагу до української мови:

Нас сьогодні найбільше дратує, що багато міністрів починають звертатися до нас українською мовою. Ми ініціювали створення робочої групи, тому що знову пішло листування [українською мовою], ми знову почали відкочуватися назад.[16]
Поки кіно в Сімферополі ми не будемо дивитися російською мовою, нічого доброго не буде.[16]

Виступаючи на україно-російському форумі «Взаємодія-2012», що проходив у Лівадійському палаці, спікер заявив:

Російськомовне населення України все ще перебуває в агресивному інформаційному середовищі, що поступово руйнує на рівні масової свідомості нашу загальну історичну пам'ять і традиції... Ми зобов'язані спільними зусиллями... повернути відносини між нашими народами на вищий рівень довіри. Росія має посилити свою освітню й культурну присутність не тільки в Криму. Ми чекаємо активнішої підтримки співвітчизників.[17]

У жовтні 2012 розпочалась реконструкція будівлі, яка належить Кримській астрофізичній обсерваторії у селищі Наукове. За словами місцевих жителів, будинок викупив саме Константинов, з метою перебудувати його на свій особняк. Спікер ВР АРК заперечив цю інформацію.[18]

Коментуючи ситуацію з протестними акціями у країні виступив із сепаратистськими заявами[19].

Звинувачення у державній зраді[ред.ред. код]

Під час збройної агресії Росії 2014 року проти України в Криму деякі проросійські громадські та політичні діячі перейшли на сторону окупаційної російської влади. У зв'язку з чим на початку березня 2014 в. о. генерального прокурора України Олег Махніцький повідомив, що стосовно кількох політиків, у тому числі Константинова, відкрито кримінальні провадження та винесені підозри у скоєні «злочинів проти держави, посягання на територіальну цілісність».

«Прокуратура почала кримінальні провадження щодо всіх порушників закону, їм винесено підозри. Йдеться, зокрема, про правопорушників …. Константинова (спікера парламенту Криму)»[7]

Нагороди[ред.ред. код]

Зустріч у Кремлі з Путіним, 18 березня 2014 року
  • «Заслужений будівельник України» (1999)
  • «Заслужений будівельник Автономної Республіки Крим» (1991)
  • Почесна грамота Ради міністрів Автономної Республіки Крим (1999)
  • Орден УПЦ МП (1999)
  • Почесний знак Міністерства внутрішніх справ України (2000)
  • Орден «За заслуги» III ступеня (2001)
  • Почесний знак суспільного визнання Міжнародної благодійної організації «Фонд суспільного визнання» (2002)
  • Орден «За заслуги» II ступеня (2004)
  • Орден «За заслуги» I ступеня (2006)
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2007)
  • Орден За заслуги перед Вітчизною I ступеня (2014) (окупаційна влада, Росія);
  • нагорода «Республіки Крим» — почесний громадянин Криму (окупаційна влада, 2015);
  • Відзнака Ради «Республіки Крим» (окупаційна влада, 2016).

Сім'я[ред.ред. код]

Одружений, виховує двох дітей.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Строительная фирма «Консоль ЛТД» (рос.)
  2. Константинов Володимир Андрійович. crimea.gov.ru. Процитовано 2017-12-28. 
  3. Склад Правління Української асоціації районних та обласних рад
  4. а б FaceNews (рос.)
  5. Спикер скрывает семью и миллионы (рос.)
  6. СВЕДЕНИЯ, указанные в декларации об имуществе, доходах, расходах и обязательствах финансового характера за 2011 год Председателя Верховной Рады Автономной Республики Крым Константинова Владимира Андреевича
  7. а б ГПУ підозрює Аксьонова, Константинова, Губарєва, Березовського у державній зраді, 5 березня 2014
  8. а б Флот — 2017 (рос.)
  9. Довідка: Константинов Володимир Андрійович
  10. Кримський спікер Константинов так і не став політиком
  11. а б Депутат: сценарій, який зараз реалізується у Криму, Москва готувала кілька місяців. tyzhden.ua. 2014-03-02, 13:27. Процитовано 2014-03-07. 
  12. http://ru.golos.ua/politika/13_04_25_konstantinov_vladimir_andreevich (рос.)
  13. Спікер ВР Криму винен банкам понад мільярд гривень. tyzhden.ua. 2014-03-07, 9:05. Процитовано 2014-03-07. 
  14. ТСН.ua: Крымский спикер имеет пять шикарных автомобилей и получает материальную помощь, 15 квітня 2011
  15. Мітинг інвесторів фірми «Консоль» дав перші результати
  16. а б Кримський спікер роздратований тим, що йому пишуть українською мовою
  17. Кримському спікеру не вистачає присутності Росії
  18. Крымский спикер строит дом на территории обсерватории (рос.)
  19. Глава Кримського парламенту розповів росіянам про від'єднання від України. Gazeta.ua. 20 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014. 

Джерела[ред.ред. код]