Констанція I (герцогиня Бретані)
| Констанція брет. Konstanza Breizh англ. Constance, Duchess of Brittany | ||
.jpg) портрет Констанції, кінець XII ст. | ||
 | ||
| герб герцогів Бретані. | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Конан IV | |
| Наступник: | Артур І | |
| Народження: |
1161 Бретань, Q88521114?, Метрополія Франції, Франція | |
| Смерть: |
5 вересня 1201 Нант | |
| Причина смерті: | післяпологові ускладнення | |
| Поховання: | Abbaye de Notre-Dame de Villeneuve-lez-Nantes (Le Bignon, Loire-Atlantique, France)d | |
| Країна: | Франція | |
| Релігія: | Християнство (Католицтво) | |
| Рід: | Counts and dukes of Penthièvred | |
| Батько: | Конан IV (герцог Бретані) | |
| Мати: | Маргарита Шотландська | |
| Шлюб: |
1 Готфрід III (граф Ренна) 2 Ранульф III (віконт Авранша) 3 Гі Туар | |
| Діти: |
1 Елеонора 2 Матильда 3 Артур 4 Аліса 5 Катерина | |
Констанція (1161 — 5 вересня 1201) герцогиня Бретані, дочка герцога Бретані Конана IV і його дружини Маргарити Шотландської
Біографія[ред. | ред. код]
Походження[ред. | ред. код]
Констанція є спадкоємицею герцогства Бретань. Вона дочка герцога Бретані, Конана IV і його дружини Маргарити. Матір Констанції Маргарита, дочка Генріха Данкельда, кронпринца Шотландії, граф Нортумберленду і Гантіргдону, і сестра королів Шотландії Малкольма IV і Вільгельма I.
Герцогиня Бретані[ред. | ред. код]
У 1166 році, Конан IV (батько Констанції) зрікся престолу на її користь, і вона стає герцогинею Бретані у віці 5 років, коли реальна влада знаходиться в руках, короля Англії Генріха II свого майбутнього свекора, з сином якого вона заручена з 31 липня 1166. В 1181 році вийшла заміж за Готфріда Плантагенета, син короля Англії Генріха II. Як чоловік Констанції, він був проголошеним герцогом-консортом Бретані, але Готфрід передчасно помирає від ран, отриманих під час участі в турнірі, організованому 19 серпня 1186 року, в Париж, королем Франції Філіпом II.
Після смерті свого першого чоловіка, Констанція здійснює повноправну владу в Бретані, навіть після того, як 3 лютого 1188 чи 1189[1], вийшла заміж вдруге за Ранульфа, граф Честеру і віконта Авранша, шлюб з яким був нав'язаний її колишнім свекром Генріхом II.
Сім'я[ред. | ред. код]
Чоловіки[ред. | ред. код]
Діти[ред. | ред. код]
- Від першого чоловіка:
- Від третього чоловіка:
![Маргарита[2][3][4][5][6][7][8][9][10][к 1] (1201—1216/1220)](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Azure,_a_garb_Or.svg)
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ Дружина Готфріда I (віконта Рогану)[11] · [3] · [5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Judith Everard, Michael Jones, The Charters of Duchess Constance of Brittany and Her Family (1171-1221), P.
- ↑ D'après les historiens fr:Dom Morice, fr:Charles-Louis Taillandier fr:Prudence-Guillaume de Roujoux et fr:Arthur Le Moyne de La Borderie, Constance de Bretagne et Guy de Thouars avaient eu une troisième fille, nommée Marguerite.
- ↑ а б Pierre-Hyacinthe Morice, Histoire ecclésiastique et civile de Bretagne, Tome premier, P. et 150
- ↑ Charles Taillandier, Histoire ecclésiastique et civile de Bretagne, Tome second, p. IX
- ↑ а б Prudence Guillaume de Roujoux, Histoire des rois et des ducs de Bretagne, Tome second, P.
- ↑ fr:Arthur Le Moyne de La Borderie, Histoire de Bretagne, Tome troisième, P.
- ↑ Les historiens fr:Pierre Daru et fr:François Manet, affirment que Constance de Bretagne et Guy de Thouars avaient trois filles, sans toutefois les nommer.
- ↑ fr:Pierre Daru, Histoire de Bretagne, Tome premier, P.
- ↑ François Manet, Histoire de la Petite-Bretagne, ou Bretagne Armorique, depuis ses premiers habitans connus, Tome second, P.
- ↑ Marguerite est nommée sœur de Pierre Mauclerc dans un acte de 1232, ce qui indique qu'elle était soit sa sœur, soit sa demi-sœur. Voir Medieval Lands [Архівовано 2012-02-20 у Wayback Machine.], Marguerite serait la fille de Ranulphe de Blondeville et de Constance de Bretagne, ou de Ranulphe et de sa deuxième femme, fr:Clémence de Fougères, mais aucun document d'époque ne permet de connaître l'identité de ses parents.
- ↑ Medieval Lands. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 25 листопада 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Eric Borgnis Desbordes, Arthur de Bretagne (1187-1203) L'espoir breton assassiné, Yoran Embanner, 2012, ISBN 978-2916579-44-3.
- La Bretagne féodale : XIe-XIIIe siècle, Ouest-France, coll. « Université », Rennes, 1987 ISBN 978-2-737-30014-1.
- (англ.) The Charters of Duchess Constance of Brittany and her Family (1171-1221), edited by Judith Everard and Michael Jones ; Woodbridge, the Boydell Press, 1999, XXX+217pp, pl. ("Collected here for the first time are the acts of Duchess Constance (1171-1201), her mother, dowager-duchess Margaret of Scotland, Constance's three husbands, and her three children. The subject matter concerns not only Brittany, but also the Breton rulers' extensive lands in England, the Honour of Richmond, and even the countries of Anjou, Maine & Touraine. The charters also cast light on the political power of female rulers") ISBN 0-85115-751-3
- Michael Jones, « La vie familiale de la duchesse Constance : le témoignage des chartes », in Bretagne et pays celtiques, langues, histoire, civilisation. Mélanges offerts à la mémoire de Léon Fleuriot (1923-1987), sous la dir. de fr:Gwennolé Le Menn et J.-Y. Le Moing ; Saint-Brieuc, Skol & P.U. Rennes, 1992, P..
- Yannick Hillon, « La Bretagne et la rivalité Capétiens-Plantagenêt : un exemple - la duchesse Constance (1186-1202) » [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.], in Annales de Bretagne et des pays de l'Ouest, t. 92, 1985, P..
|
