Констанція Маєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Констанція Маєр
Constance Mayer
Constance Mayer (1801).jpg
Автопортрет, 1801 року.
При народженні Marie-Françoise-Constance Mayer-La Martinière
Народження 9 березня 1775(1775-03-09)
Шоні
Смерть 26 травня 1821(1821-05-26) (46 років)
  Париж
  • exsanguination[d]
  • Поховання
    Національність француженка
    Громадянство Франція Франція
    Жанр портрет, побутовий жанр, міфологічні композиції,натюрморт
    Діяльність художниця
    Напрямок класицизм і ампір
    Вчитель Joseph-Benoît Suvée[d], Жан Батіст Грьоз і П'єр Поль Прюдон
    Твори портрет, побутовий жанр, міфологічні композиції, натюрморт
    Нагороди

    Констанція Маєр у Вікісховищі?

    Констанція Маєр (фр. Marie-Françoise-Constance Mayer-La Martinière, 9 березня, 1775, Шині — 26 травня, 1821, Париж) — французька художниця доби ампіру.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Народилась в Шоні. Родина Майєр була німецького походження із Саксонії, котра давно натуралізувалась у Франції, звідси нефранцузьке прізвище родини. Констанція була народжена від позашлюбного зв'язку батька. Донку виховувала мати, а згодом батько влаштував її в монастир за французьким звичаєм того часу. Виховання в монастирі тривало до 1789 року. Родина була заможною і належала до багатих буржуа.

    Навчання[ред. | ред. код]

    Молодість Констанції Майєр припала на період реформування художньої освіти в Парижі. Виникає дві сталі художні школи. Одна скупчилася біля авторитетного тоді Жака-Луї Давіда, де переважали юнаки. Другу очолив художник Жан-Батист Грьоз (1725—1805), куди почали зараховувати дівчат і жінок. Саме в останню і влаштувалась Констанція Майєр. Окрім Грьоза художниця користувалась порадами Жозефа-Бенуа Сюве (1743—1807). В школі Грьоза техніку живопису опановували Анна Грьоз, донька голови майсті, Керолайн Тошон, Філіберта Леду, донька французького архітектора Клода-Ніколя Леду (1736—1806). В своїй більшості учениці Грьоза копіювали оригінали голови майстерні.

    З 1795 року Констанция Майєр почала виставляти власні твори в Паризькому Салоні.

    Стосунки з художником Прюдоном[ред. | ред. код]

    З 1798 року рахують особисті стосунки між Констанциєю та художником Прюдоном, порадами якого вона теж користувалась. На той час від був обтяжений родиною з п'ятьма дітьми та дружиною, що божеволіла від алкоголю. Все закінчилося примусовим видаленням дружини Прюдона із родини та її лікуванням в божевільні. Констанція увійшла в родину художника як вихователька його дітей та його помічниця в майстерні. На їх стосунки дивились підозріло через діючу тоді офіційну заборону на стосунки з одруженими чоловіками. Сучасники розділились в думках про ці відносини: одні вважали їх непорядними і злочинними, інші — як платонічні.

    Обидва створили декілька картин разом, але виставляли їх під ім'ям одного Прюдона. Бо художник вже мав популярність і продаж його картин давав більші суми після продажу. Одруження з Констанцією було неможливим через офіційно діючий шлюб з першою дружиною Прюдона.

    Прюдон таки домігся розлучення, але пошлюбитися в помічницею не поспішав.

    Самогубство[ред. | ред. код]

    Зараз неможливо встановити реальні причини самогубства художниці. Не останню роль зіграли і кризові стосунки з художником Прюдоном, з яким Констанція пов'язала власне життя. На депресію Констанції вплинули і скрутні економічні обставини, бо вона витратила значні суми на утримання п'ятьох дітей Прюдона через примусове утримання його першої дружини в божевільні.

    Достеменно відомо, що Констанція простилася з ученицею Софі Дюпра об 11 годині 26 травня 1821 року, а згодом покінчила життя самогубством.

    Серед приводів трагедії сучасники називали її невпевненість в собі по смерті батька, скандал з Прюдоном, коли той відмовився одружитися с нею офіційно (на що так розраховувала Констанція), її вік (46 років), перспектива самотності і наслідки жіночого клімакса тощо.

    Через рік по смерті художниці Прюдон організував виставку її творів.

    Констанція Маєр та П'єр Поль Прюдон поховані в одній могилі на цвинтарі Пер-Лашез в Парижі.

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Olivier Blanc, Portraits de femmes, artistes et modèles à l'époque de Marie-Antoinette, Paris, Didier Carpentier, 2006 (ISBN 2-84167-438-X).

    Див. також[ред. | ред. код]

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Констанція Маєр