Констанція Угорська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Констанція Угорська
Konstancia.JPG
Княгиня Галицько-Волинська
Правління 1246-1301
Попередник Анна Мстиславівна
Наступник Євфимія Куявська
Біографічні дані
Дата народження 1237
Дата смерті 1302
Львів
Діти Юрій, Святослава, Анастасія
Династія Арпади
Батько Бела IV
Мати Марія Ласкарина
Coa Hungary Country History Béla IV (1235-1270).svg

Констанція Угорська (угор. Boldog Konstancia, пол. Konstancja węgierska, ісп. Constanza de Hungría) (*1237 - †1288/1302) — ймовірно, п'ята донька короля Угорщини Бели IV і Марії Ласкарини, другої доньки нікейського імператора Федора І і Анни Ангеліни, доньки візантійського імператора Олексія ІІІ Ангела.

Родина[ред.ред. код]

У короля Бели IV було десятеро дітей. Сестрами Констанції були св. Кунегунда, одружена з краківсько-сандомирським князем Болеславом V Сором'язливим, бл. Йолента, одружена з калішським князем Болеславом Побожним, Анна, одружена з одвічним суперником Романовичів за галицький престол, баном Мачви і Славонії Ростиславом Михайловичем, Єлизавета, одружена з герцогом Баварії Генріхом ХІІІ Віттельсбахом, св. Маргарита Угорська від народження була присвячена батьками Богу. Її брат Стефан V став угорським королем. В першу чергу через дітей сестри Анни діти Констанції і Лева І були спорідненими з основними королівськими родинами Центральної Європи.

Біографія[ред.ред. код]

Спроба Данила I Галицького 1240 року породичатись з Белою IV не мала успіху. Після погрому Угорщини 1241 року ордами Батия, розгрому у битві під Ярославом 1245 року війська Ростислава IV, підтримуваного угорсько-польськими загонами, наступного отримання Данилом Галицьким ярлика на правління у ханів, король Угорщини вирішив припинити подальшу угорську експансію у Галичині і запропонував Данилу Галицькому видати свою доньку за його сина. Біля 1246/1247 років відбувся шлюб Констанції Арпадівни з князем Левом I Даниловичем. Припускають, що у придане Лев І отримав землі у Закарпатті навколо Мукачева. Після одруження Констанція залишалась католичкою і це не дивно, адже її сестри Кунегунда, Маргарита зачислені до почету католицьких святих, а Йолента — до блаженних. Легенди пов’язують її ім’я із закладенням у Львові храму Івана Хрестителя і костелу Божого Тіла домініканців. Відома згадка про Констанцію згадує її відвідини монастиря кларисок у Старому Сончі 1288 року, де перебувала її сестра св. Кінга і, можливо, вже знаходилась донька Святослава. На основі напису у Євангелії монастиря Св. Онуфрія у Лаврові, де постригся монахом Лев І, існує гіпотеза, що Констанція ще була жива на 1301 рік. За місце її поховання у Львові називають храм Івана Хрестителя чи храм Св. Катерини Олександрійської Низького замку.

Діти[ред.ред. код]

У Костанції і Лева І було троє дітей.

  • Юрій І (1252/57-1308) — король Руський
  • Святослава (†1302) — черниця клариска у монастирі Старого Сонча її тітки Св. Кінги.
  • Анастасія (†1335) — видана бл. 1301 за добжинського князя Земовита

Література й посилання[ред.ред. код]

Попередник
Анна Мстиславівна
Alex K Halych-Volhynia.svg Княгиня Галицько-Волинська
1246-1301
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Євфимія Куявська