Конституційний Суд України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конституційний Суд України
Ústavní soud Ukrajiny.jpg
Будівля Конституційного Суду України
Вид Конституційний Суд України
Юрисдикція Україна
Дата заснування 1992
Склад по 6 суддів призначаються Президентом, Верховною Радою та з'їздом суддів України
Термін служби не більше 9 років
Голова Шевчук Станіслав Володимирович
На посаді з 21 лютого 2018
Розташування Київ
Адреса вул. Жилянська, будинок 14
Координати 50°26′03″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.43417° пн. ш. 30.51417° сх. д. / 50.43417; 30.51417
http://www.ccu.gov.ua/uk/
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
України
 
Category КатегоріяІнші країни
Емблема Конституційного Суду України

Конституці́йний Суд Украї́ни — є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.

Розпочав діяльність за новою Конституцією 18 жовтня 1996.

Історія[ред. | ред. код]

В Україні за часів радянської доби Конституцією УРСР 1978 (після змін республіканської Конституції від 1989 року) був передбачений Комітет конституційного нагляду, але цей орган так і не був сформований. Натомість, після змін Конституції 1990 року, було передбачено формування нового органу правового захисту Конституції — Конституційного Суду УРСР. Члени суду мали обиратися Верховною Радою УРСР, але і цей орган тоді ще не був сформований.

Вже після здобуття Україною незалежності, 3 червня 1992 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Конституційний Суд України», що визначав порядок формування та функції цього органу.

У період 1992 — 1996 років робота суду була малоефективною: Верховна Рада призначила лише Голову Конституційного Суду (Леоніда Юзькова), спроби обрати заступника Голови та решту суддів виявились безрезультатними.

Ухваленням чинної Конституції (28 червня 1996), а також Закону України «Про Конституційний Суд України» (16 жовтня 1996) було чітко визначено систему захисту конституції та початок реальної діяльності Конституційного Суду.

Після перерви в дієздатності Суду, зумовленій закінченням терміну повноважень більшості його суддів, 4 серпня 2006 року 14 суддів Конституційного Суду склали присягу, що відновило дієздатність Суду. Після Указів Президента України від 30 квітня та 1 травня (№ 369-370/2007) відповідно до пункту 22 частини першої статті 106, пункту 5 частини п'ятої статті 126 та статті 149 Конституції України звільнено суддів КСУ Пшеничного В.Г та Станік С. Р. у зв'язку з порушенням присяги, але Кам'янобрідський районний суд міста Луганська відновив їх на посаді. Пізніше Донецький апеляційний суд відмінив дане рішення. 26 червня Конституційний Суд відмовив у відкритті справи за поданням народних депутатів щодо конституційності цих указів Президента.

Порядок формування[ред. | ред. код]

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів — по шість призначаються Президентом, Верховною Радою та з'їздом суддів України. Кандидатур на посаду судді Конституційного Суду обирається на конкурсних засадах.

Суддя Конституційного суду[ред. | ред. код]

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років, високі моральні якості, є правником із визнаним рівнем компетентності. (Стаття 11 ЗУ "Про Конституційний Суд України")

Суддя Конституційного Суду призначається на дев'ять років без повторного права бути призначеним на цю посаду.

Призначення Президентом України[ред. | ред. код]

Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах щодо осіб, яких призначає Президент України, здійснює конкурсна комісія, яку створює Президент України.

Призначення Верховною Радою України[ред. | ред. код]

Підготовку питання щодо розгляду на конкурсних засадах кандидатур на посаду судді Конституційного Суду у Верховній Раді України здійснює комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу Конституційного Суду України, у порядку, визначеному Регламентом Верховної Ради України, з урахуванням положень цієї статті.

Призначення з'їздом суддів України[ред. | ред. код]

Підготовку питання щодо розгляду на конкурсних засадах кандидатур на посаду судді Конституційного Суду з’їздом суддів України здійснює Рада суддів України.

Про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду оголошується на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Ради суддів України не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення строку повноважень чи досягнення граничного віку перебування на посаді судді Конституційного Суду або не пізніше одного місяця з дня виникнення вакансії на посаду судді Конституційного Суду в разі, якщо повноваження судді Конституційного Суду припинено чи його звільнено з посади з підстав, передбачених статтею 149-1 Конституції України.

Початок повноважень судді[ред. | ред. код]

Суддя Конституційного Суду набуває повноважень з дня складення ним на спеціальному пленарному засіданні Суду присяги такого змісту:

"Я (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді Конституційного Суду України, урочисто присягаю на вірність Україні, бути незалежним, чесним і сумлінним при виконанні високих обов’язків судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, утверджуючи права та свободи людини".

Спеціальне пленарне засідання Суду відбувається за скликанням Голови Суду або судді Конституційного Суду, який виконує його обов’язки, не пізніше п’ятого робочого дня з дня призначення Судді на посаду.

Урочиста церемонія складення суддею Конституційного Суду присяги на спеціальному пленарному засіданні відбувається в Залі засідань Суду. Порядок урочистої церемонії встановлюється Регламентом.

Правові засади роботи[ред. | ред. код]

Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та Законом про Конституційний Суд. Конституційний Суд України приймає акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи (Регламент Конституційного Суду України) відповідно до закону про Конституційний Суд.

Суддя Конституційного Суду України при відправленні своїх обов'язків на пленарному засіданні, на засіданні Конституційного Суду та в Колегії суддів Конституційного Суду України повинен бути одягнений у мантію. Суддя Конституційного Суду України має нагрудний знак, опис і форма якого затверджуються Верховною Радою України.

Повноваження та діяльність суддів[ред. | ред. код]

Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією та законами України.

Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або на окремій її території.

Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади.

Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді України лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення чи дано висновок.

Суддя Конституційного Суду України має право вимагати від будь-якого суб'єкта правовідносин необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України. У разі ухилення від дачі пояснень або відмова від надання інформації судді Конституційного Суду України тягне за собою відповідальність винних осіб згідно із законодавством України.

Підстави дострокового припинення повноважень судді визначаються законом про Конституційний Суд.

Форма роботи[ред. | ред. код]

Конституційний Суд України є колегіальним органом, тож основна його діяльність пов'язана з прийняттям певних юридичних рішень, які здійснюються на засіданнях та пленарних засіданнях Конституційного Суду України.

У складі Суду діють Велика палата, два сенати та шість колегій.

Велика палата, сенати, колегії у межах визначених Законом "Про Конституційний Суд України" повноважень щодо конституційного провадження діють як Конституційний Суд.

Основна форма роботи Конституційного Суду — пленарні засідання, на яких цей орган:

На звичайних засіданнях Конституційний Суд України:

  • Затверджує, вносить зміни та доповнює Регламент Конституційного Суду України;
  • Вирішує питання пов'язані з Апаратом Конституційного Суду України;
  • Утворює постійні комісії та затверджує їх персональний склад.

Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому є присутніми не менше одинадцяти суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні.

Структура[ред. | ред. код]

Структура Конституційного Суду України — це його внутрішня організаційна побудова.

Після того, як судді склали присягу і набули своїх повноважень, формуються керівні органи — Голова суду та його заступники. Вони обираються лише на один трирічний термін.

Голова Конституційного Суду України[ред. | ред. код]

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний термін. Голосування проходить шляхом таємного подання бюлетенів. Головою Конституційного Суду України вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України.

До повноважень Голови Конституційного Суду України належить: організація роботи колегій суддів Конституційного Суду України, комісій та Секретаріату Конституційного Суду України; скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України; розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду України відповідно до кошторису, затвердженого Конституційним Судом України.

За всю історію існування Конституційного Суду України його Головами були:

Суддя Голова суду Член суду Квота
1 Юзьков Леонід Петрович 1 липня 1992 — 2 березня 1995 1992 — 1995 Верховна Рада України
відсутній 2 березня 1995 — 19 жовтня 1996
2 Тимченко Іван Артемович 19 жовтня 1996 — 18 жовтня 1999 1996 — 2004 Президент України
3 Скомороха Віктор Єгорович 19 жовтня 1999 — 18 жовтня 2002 1996 — 2005 З'їзд суддів України
4 Селівон Микола Федосович 19 жовтня 2002 — 18 жовтня 2005 1996 — 2005 Президент України
відсутній 19 жовтня 2005 — 19 вересня 2006
5 Домбровський Іван Петрович 19 вересня 2006 — 11 травня 2007 2006 — 2010 З'їзд суддів України
(в. о.) Пшеничний Валерій Григорович 11 травня 2007 — 10 липня 2007 2003 — 2007 Президент України
6 Стрижак Андрій Андрійович 10 липня 2007 — 12 липня 2010 2006 — 2013 З'їзд суддів України
7 Головін Анатолій Сергійович 12 липня 2010 — 18 липня 2013 2006 — 2014 Верховна Рада України
8 Овчаренко В'ячеслав Андрійович 18 липня 2013 — 24 лютого 2014 2006 — 2014 Верховна Рада України
(в. о.) Баулін Юрій Васильович 24 лютого 2014 — 18 березня 2014 2008–2017 Президент України
9 Баулін Юрій Васильович 18 березня 2014 — 20 березня 2017 2008–2017 Президент України
(в. о.) Баулін Юрій Васильович 20 березня 2017 — 3 червня 2017 2008–2017 Президент України
(в. о.) Кривенко Віктор Васильович 4 червня 2017 року — 21 лютого 2018 з 2016 року З'їзд суддів України
10 Шевчук Станіслав Володимирович з 21 лютого 2018 року з 2014 року Верховна Рада України

Заступники Голови Конституційного Суду України[ред. | ред. код]

Заступники Голови Конституційного Суду обираються за пропозицією Голови у порядку, передбаченому для обрання Голови Конституційного Суду України. Заступники Голови виконують за дорученням Голови Конституційного Суду України окремі його повноваження.

За всю історію існування Конституційного Суду України Заступниками його Голови були:

Суддя Заступник Голови суду Член суду Квота
1 Німченко Василь Іванович 19 жовтня 1996 — 18 жовтня 1999 1996 — 2005 З'їзд суддів України
1 Розенко Віталій Іванович 19 жовтня 1996 — 18 жовтня 1999 1996 — 2004 Верховна Рада України
2 Селівон Микола Федосович 19 жовтня 1999 — 18 жовтня 2002 1996 — 2005 Президент України
2 Євграфов Павло Борисович 19 жовтня 1999 — 18 жовтня 2002 1997 — 2006 Верховна Рада України
3 Вознюк Володимир Денисович 19 жовтня 2002 — 18 жовтня 2005 1996 — 2005 З'їзд суддів України
3 Шаповал Володимир Миколайович 19 жовтня 2002 — 18 жовтня 2005 1996 — 2005 Президент України
відсутній 19 жовтня 2005 — 26 вересня 2006
4 Пшеничний Валерій Григорович 26 вересня 2006 — 11 вересня 2007 2003 — 2007 Президент України
4 Станік Сюзанна Романівна 26 вересня 2006 — 11 вересня 2007 2004 — 2010 Президент України
відсутній 11 вересня 2007 — 20 грудня 2007
5 Бринцев Василь Дмитрович 20 грудня 2007 — 22 грудня 2010 2006–2015 З'їзд суддів України
5 Головін Анатолій Сергійович 10 вересня 2008 — 12 липня 2010 2006–2014 Верховна Рада України
6 Ткачук Павло Миколайович 22 грудня 2010 — 22 вересня 2011 2002–2011 Верховна Рада України
6 Винокуров Сергій Маркіянович 12 травня 2011 — 19 листопада 2013 2010–2013 Президент України
7 Баулін Юрій Васильович 4 листопада 2011 — 18 березня 2014 2008–2017 Президент України
8 Тупицький Олександр Миколайович з 15 березня 2018 року з 2013 року Президент України

Постійні та тимчасові комісії[ред. | ред. код]

Постійні та тимчасові комісії — це допоміжні органи Конституційного Суду України. Постійні комісії утворюються на пленарному засіданні з метою організації внутрішньої діяльності суду.

У свою чергу тимчасові комісії створюються для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права.

Колегії Конституційного Суду України[ред. | ред. код]

У складі Конституційного Суду України утворюються колегії суддів:

  • для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями;
  • для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Конституційний Суд України приймає рішення про створення колегій протягом на засіданні першого місяця кожного календарного року. Також на цьому засіданні затверджується склад та призначаються секретарі колегій.

Ці допоміжні структури вирішують питання стосовно відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі. Вони розглядають, вивчають та досліджують конституційні подання та звернення. Якщо колегія вбачає підстави для відкриття впровадження чи у відмові відкритті, то приймається відповідна ухвала.

Апарат Конституційного Суду України[ред. | ред. код]

З метою забезпечення ефективної діяльності Конституційного Суду України, створюється Апарат Конституційного Суду України до складу якого входять:

  • Секретаріат;
  • Служба Голови Конституційного Суду та його заступників;
  • Служба кожного судді Конституційного Суду України;
  • Інші підрозділи (архів, бібліотека, друкований орган («Вісник Конституційного Суду України»)).

Функції та повноваження Конституційного Суду України[ред. | ред. код]

Функції Конституційного Суду України — це основні напрями та види діяльності цього суду, що здійснюються відповідно до Конституції та законів України.

Пріоритетним напрямом діяльності Конституційного Суду є здійснення конституційного судочинства в Україні. Втім, це не єдина функція суду, також виділяють функції конституційного контролю, офіційного тлумачення (Конституцію та закони України), арбітражну та функцію конституційного правосуддя.

Відповідно до Конституцій України та Закону «Про Конституційний Суд України», суд приймає рішення та дає висновки у таких справах:

  • Вирішення питань відповідності Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
  • Відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України, або тих міжнародних, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
  • Додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в межах, визначених Конституцією.
  • Видає офіційне тлумачення Конституції та законів України.

До компетенції Конституційного Суду не входять питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інші питання, що віднесені до повноважень судів загальної юрисдикції.

Вирішення питань про відповідність Конституції України відбувається, коли до Конституційного Суду надійде подання від Президента України, Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Рішення і висновки Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Конституційний Суд також за зверненням Президента чи Уряду дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або таких договорів, що вносяться до парламенту для ратифікації.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Правові акти, визнані Конституційним Судом неконституційними повністю, або у певній частині втрачають свою чинність з моменту ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення.

Рішення та висновки Конституційного Суду оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання і публікуються у «Віснику Конституційного Суду України», а також в інших офіційних виданнях («Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Голос України», «Урядовий кур'єр»).

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичними чи юридичними особами актами і діями, що були визнані неконституційними, відшкодовуються державою у встановленому законодавством України порядку.

Рішення Конституційного Суду України[ред. | ред. код]

Поточний склад Конституційного Суду України[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Конституційне право України: Підручник. / За заг. ред. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова Думка; Прецедент, 2006. ISBN 966-00-0595-4
  • Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. ISBN 966-667-166-2
  • Теорія держави і права: Підручник. / Пер. з рос. Скакун О. Ф. — Харків: Консум, 2006 ISBN 966-7124-76-2
  • Конституція України (із змінами і доп). — К.: Атіка, 2006. ISBN 966-326-154-4
  • Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р. [1]

Посилання[ред. | ред. код]