Контакт (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Контакт
англ. Contact
Контакт (роман).jpg
Жанр фантастика
Автор Карл Саган
Мова англійська
Видавництво Simon & Schuster
Опубліковано вересень 1985
ISBN-13: 978-0-671-43400-7
ISBN-10: 0-671-43400-4
Нагороди

«Контакт» (Contact ) — науково-фантастичний роман, американського астронома Карла Сагана. Вперше опублікований у 1985 році видавництвом Simon & Schuster, роман був екранізований режисером Робертом Земекісом. Фільм «Контакт» вийшов на екрани в 1997 році.
В романі підіймаєтья тема контакту між людиною і більш просунутими, позаземними формами життя. Роман посів 7-ме місце у списку бестселерів США 1985 року. Роман виник у 1979 році як сумісний сценарій Карла Сагана та Енн Друян (з якою вони пізніше одружилися). Коли створення фільму загальмувало, Саган вирішив перетворити фільм в роман.

Стислий зміст[ред. | ред. код]

В романі йдеться про контакт з позаземною цивілізацією, розкриваються як глобальні проблеми сучасності, так і психологічні проблеми окремих людей. В романі розглядається проблема порозуміння, додатковою темою проходить любов. Дія відбувається в кінці XX століття. Радіоастроном, агностик, доктор наук Елеонор Ерроуей, яка все своє життя боролася з упередженням проти жінок, керує програмою пошуку розумних сигналів з космосу на обсерваторії в Сокорро, штат Нью-Мексико. Одного разу апаратура приймає сигнал, що йде з орбіти Веги. Цей сигнал — послідовність простих чисел, на яку впливає виступ Адольфа Гітлера на відкритті Олімпійських ігор 1936 року — такий дивний вибір пояснюється тим, що це перша відео трансляція, яка залишила іоносферу Землі. Сигнал від позаземних цивілізацій стає каталізатором різних громадських, релігійних і політичних процесів у світі. Головна тема при цьому — об'єднання народів і держав навколо спільної мети. Повідомлення становить 30 000 сторінок тексту і являє собою набор креслень і технологій для виробництва якоїсь Машини. Його розшифруванням починають займатися вчені всього світу. Світове співтовариство починає будівництво двох Машин — в США і в СРСР (в Узбекистані). Американське будівництво руйнується через диверсію релігійних фанатиків. Радянське — буксує через технологічні труднощі. Негативно на розробки впливають також фінансові і політичні проблеми світового суспільства. Декілька мультимільйонерів фінансують будівництво Машини в Японії, і це будівництво завершується успішно. Пуск Машини символічно призначений на останній день 1999 року. Екіпаж Машини складають п'ятеро дослідників (астрофізик Василь Григорович Луначарський, нащадок радянського наркома; Абоннема Еда з Нігерії; Деві Сукхавати з Індії; Сі Цяому з КНР і сама Еллі). Машина з екіпажем стартує, і п'ятірка вчених, пролетівши по «кротячих норах» Всесвіту, опиняється на «галактичному вокзалі» неподалік від центру Чумацького Шляху. Для землян тут змодельований земний пейзаж, щоб вони могли відпочити і кожен міг зустріти кохану людину свого життя (хтось з цих дорогих людей давно вже помер, як, наприклад, батько Еллі). Так, в образах близьких людей, до кожного землянина приходить представник іншого боку, і така зустріч допомагає людям розкритися, а не землянам — зрозуміти людей. Після повернення команда Машини виявляє, що доба їх подорожі вклалася у 20 хвилин земного часу, що їх «робочі» відеозаписи і фотознімки не збереглися, і урядовці нікому з них не вірять на слово. Але кожен з вчених отримав в подорожі нове розуміння як законів природи, так і законів людських відносин. І тепер перед ними стоїть завдання довести скептикам в урядах, що вони дійсно побували в інших світах, а не стали жертвами або учасниками містифікації. Еллі ж, спантеличена проблемою, яку не можуть вирішити навіть високорозвинені інопланетяни — а саме тим, що 0 і 1 у двійковій записі числа «пі» з певної крапки починають складатися у встановленому порядку, — приходить до висновку, що в цій послідовності закладено свідчення існування творця Всесвіту. За час будівництва Машини сформувалася нова суспільна концепція «Машиндо» (за аналогією з бусидо), і цей «кодекс світу» поступово оволодіває розумами землян.

Історія публікації[ред. | ред. код]

У 1981 році видавництво «Simon & Schuster» виплатило Сагану, раніше прославився як популяризатор науки, завдаток в 2 мільйони доларів за написання ним науково-фантастичного роману (що став першим художнім твором науковця) — на той момент це був найбільший аванс, сплачений автору за ще не написану книгу. Початковий тираж роману склав 265 000 примірників, однак вже в перші два роки було продано 1 700 000 копій. Книга посіла сьоме місце в списку бестселерів 1985 року в Сполучених Штатах. У 1986 році Карлу Сагану були вручені Премія Локус за найкращий дебютний роман і Премія Джона В. Кемпбелла найкращому новому письменнику-фантасту. Ім'я головної героїні роману — Елеонор Ерроуей (англ. Eleanor Arroway) — вибрано на честь Елеонори Рузвельт, що була кумиром дружини Сагана Енн Друян, та Вольтера, чиє справжнє прізвище — Аруе (фр. Arouet) [1]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Davidson, Keay. Carl Sagan: A Life. New York: John Wiley & Sons, 1999.