Контакт (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
КонтактPicto infobox cinema.png
Contact
Contact ver2.jpg
Жанр Наукова фантастика
Режисер Роберт Земекіс
Продюсер Роберт Земекіс
Стів Старкі
Сценарист Джеймс В. Харт
На основі Контакт
У головних
ролях
Джоді Фостер
Меттью Мак-Конегі
Джеймс Вудс
Том Скерріт
Вільям Фіхтнер
Джон Герт
Анджела Бассет
Девід Морс
Оператор Don Burgessd
Композитор Алан Сільвестрі
Кінокомпанія Warner Brothers
Дистриб'ютор Warner Bros.
Тривалість 150 хв.
Мова англійська
іспанська
німецька
російська
Країна США
Дата виходу 11 липня 1997
Кошторис $ 90 млн
Касові збори $ 171 120 329
IMDb ID 0118884
Рейтинг 7,4 (IMDb)
warnerbros.com/movies/contact
CMNS: Контакт у Вікісховищі

«Конта́кт» (англ. Contact) — науково-фантастичний драматичний фільм 1997 року виробництва США і режисера Роберта Земекіса, адаптований однойменний роман Карла Сагана. Саган і дружина Енн Друян раніше написали сценарій «Контакту», але через затримку в виробництві фільму переробили його на роман.

Головна героїня фільму, доктор Елеонора «Еллі» Еровей працює у SETI. Вона знаходить переконливі докази існування позаземного розуму. Іншопланетяни транслюють інструкцію для побудову Машини, щоб земляни прислали свого представника. Проте на заваді стає низка проблем, зокрема сумніви в добрих намірах іншопланетян. Роблячи все, щоб здійснити перший контакт, Еллі постає перед проблемою співвідношення науки та віри.

Сюжет[ред. | ред. код]

Еллі Ерровей вступає до проєкту SETI, прослуховуючи радіодіапазон в пошуках сигналів позаземних цивілізацій в обсерваторії Аресібо. Пошуки не дають очікуваних результатів, чиновники відмовляються фінансувати проєкт. Розчарована Еллі намагається знайти підтримку і несподівано її надає ексцентричний мільйонер Гедден.

Після років пошуків сигналів Еллі разом з дослідником Драмліном виявляє в космічних радіохвилях послідовність чисел, яка надходить від зорі Вега. Про новину дізнаються журналісти, президент США виступає зі зверненням до громадськості про відсутність небезпеки.

В сигналі виявляється зашифровано відео виступу Адольфа Гітлера на Олімпійських іграх 1936 року. Дослідники здогадуються, що це була перша трансляція, котра досягнула Веги через 26 років, тому іншопанетяни послали її назад, не розуміючи змісту. Проте в відео також виявляється великий обсяг інформації, що нагадує креслення якогось пристрою. Дослідники не можуть встановити що це, поки Гедден не вказує на ключ, що дозволяє скласти сторінки креслень в об'ємну фігуру. В результаті люди отримують креслення пристрою з кілець, всередині яких повинна міститися капсула з людиною. Водночас поява Гітлера на сигнал іншопланетян надихає неофашистів.

Сенат США підозрює, що Машина іншопанетян є засобом для завоювання. Еллі наполягає на їхніх мирних намірах, аргументуючи, що сигнал передано мовою науки. Філософ і проповідник Палмер Джос зауважує, що мораль іншопанетян може відрізнятися від людської. Він сперечається з Еллі чи вірять іншопанетяни в Бога.

Світова спільнота приймає рішення збудувати Машину вартістю 300 млрд доларів. Хоча призначення Машини точно невідоме, найвірогідніше, що це пристрій для подорожі до Веги. Джос вказує, що склад експедиції повинен відображати все людство. Тому до Веги повинні вирушити як атеїсти, так і віруючі. Джос головує проти кандидатури Еллі. При першому запуску Машини в США стається катастрофа — релігійний фанатик, який вважав контакт з іншопланетянами загрозою, підриває Машину, вона руйнується, а астронавти, зокрема й Драмлін, гинуть. Еллі, що чекала на запуск, в розпачі, але довідується, що в Японії таємно завершується будівництво другої Машини. Джос зізнається, що голосував проти Еллі, бо кохає її та боїться втратити.

Однак, саме Еллі доручають випробувати машину і Джос погоджується щоб вона представляла собою людство. Вона наполягає на конструктивних змінах, щоб капсула була точно такою, як на кресленні, хоча це здається нераціональним. Коли Еллі входить у капсулу, її опускають між кільця, де утворюється міжпросторова кротовина.

Еллі пролітає крізь простір і опиняється на мальовничій планеті, яку вона малювала в дитинстві. Представник позаземної цивілізації, набувши вигляду її померлого батька, повідомляє, що тепер Земля відтепер стає учасницею Товариства Цивілізацій Всесвіту. Еллі розуміє, що іншопанетяни використали зрозумілі їй зображення і справжній контакт з іншими розумними істотами ще попереду.

Еллі повертається на Землю, де виявляється, що капсула миттєво пролетіла крізь кільця. Єдине свідчення її подорожі — це порожній відеозапис із шолома, що триває 18 годин. Еллі нічим не може підтвердити свої слова про зустріч з іншопанетянином.

У ході розслідування скликаний комітет підозрює, що сигнал був містифікацією Геддена з метою об'єднати людство. Сам Гедден тим часом помирає під час перебування на космічній станції. Еллі постає учасницю містифікації, але численні люди по всьому світу підтримують її. Джос стає на її захист, Еллі визнає, що її досвід тотожний досвіду релігійного одкровення — хоча вона не має матеріальних доказів, політ дав їй нове знання, що може зробити світ кращим. Еллі повертається працювати в обсерваторії та проводить екскурсії для дітей, розповідаючи про красу Всесвіту.

В ролях[ред. | ред. код]

У фільмі знімалися такі зірки як Джоді Фостер, Меттью Макконехі, Джеймс Вудс, Том Скерріт, Вільям Фіхтнер, Джон Герт, Анджела Бассет і Девід Морс.

Створення[ред. | ред. код]

Карл Саган і Енн Друян почали працювати над фільмом у 1979 році. Разом вони написали понад 100 сторінок сценарію. Роберт Земекіс був в кінцевому рахунку найнятий для прямої режисури і зйомок Контакту — вони тривали з вересня 1996 по лютий 1997 року. Більшість візуальних ефектів у послідовності були оброблені компанією Sony Pictures Imageworks.

Виробництво[ред. | ред. код]

Карл Саган повинен був мати камео у фільмі як член комітету з вибору пілота для Машини, але він помер, перш ніж ці сцени були зняті.[1]

Презентація прес-конференції президента Білла Клінтона була перероблена та змінена, що викликало певну суперечку. Через кілька років CNN заборонив використовувати свій логотип у вигаданих фільмах, а також заборонив журналістам робити камео (хоча час від часу з'являвся Ларрі Кінг).[1]

Неточності[ред. | ред. код]

У флешбеці на початку 70-х — середині 70-х років глядач може побачити іграшку на тумбочці молодої Еллі. Насправді кінь виготовлений Breyer Animal Creations в середині-кінці 1980-х років.[2]

Алюзії[ред. | ред. код]

Так само, як і їхні герої у фільмі, в реальному житті Джоді Фостер є агностиком, а Меттью Мак-Конегі — побожним християнином.[1]

Відгуки[ред. | ред. код]

Фільм був випущений 1 липня 1997 року і отримав змішані відгуки. Контакт зібрав близько $171 млн по всьому світу. Фільм отримав премію «Г'юго» за найкращу драматичну постановку та кілька нагород і номінацій «Сатурн».

NASA поставило фільм на друге місце у рейтингу найбільш науково достовірних фільмів.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]