Континентальне підніжжя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Структурні елементи будови дна Світового океану

Континента́льне підні́жжя (материкове підніжжя), (рос. континентальное подножие, англ. continental foot, нім. Festlandsfuß, Kontinentalfuβ m) — зовнішня частина континентальної околиці, що розташована між континентальним схилом і абісальними улоговинами ложа океану.

Являє собою положисто нахилений у бік океану акумулятивний шлейф, що утворився внаслідок накопичення уламкового матеріалу при розмиві континенту.

Континентальне підніжжя поступово занурюється від континентального схилу до океану з глиб. 2,5—3 км до 5—5,5 км. Ширина його 200—300 км.

Потужність осадів на континентального підніжжя 2—5 км і більше.

Література[ред.ред. код]