Континентальні штати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Континентальні штати

Континентальні штати (англ. Continental United States, U.S. Mainland), також Суміжні штати (англ. Contiguous United States, CONUS), іноді Нижні 48 (англ. Lower 48)  — територія США, що включає в себе 48 штатів та Федеральний округ Колумбія.

Територія континентальних штатів розташована на Американському континенті, на заході омивається Тихим океаном, на сходіАтлантичним, з півночі — межує з Канадою, включаючи район Великих озер. На півдні в західній частині проходить сухопутний кордон з Мексикою, на сході обмежені Мексиканською затокою.

Зовні континентальні штати нагадують витягнутий з заходу на схід прямокутник.

До 1959 року всі штати країни перебували на континенті. У континентальні Штати не входять Аляска (хоча й розташовується на материку) та Гаваї, а також Острівні території США. До цих територій часто застосовується термін Outside (зовнішня територія).

Континентальні штати займають територію 7,664 млн км ², що становить 83,65 % загальної площі країни. При цьому населення штатів становить 306,675 млн жителів (99,33 %).[1]

Континентальні штати[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Resident Population Data — 2010 Census. Бюро переписи США. Архів оригіналу за 2012-03-14. Процитовано 2011-01-30.