Контора млину І. Супрунова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Контора млину І. Супрунова

47°13′18″ пн. ш. 39°42′23″ сх. д. / 47.221750000028° пн. ш. 39.70663888891666460° сх. д. / 47.221750000028; 39.70663888891666460Координати: 47°13′18″ пн. ш. 39°42′23″ сх. д. / 47.221750000028° пн. ш. 39.70663888891666460° сх. д. / 47.221750000028; 39.70663888891666460
Країна  Росія
Розташування Ленінський район
Тип будівля
Поверхів 2[1]
Матеріал цегла[1]
Стиль руський стиль
Засновник рос. М. И. Елицер
Дата заснування 1890-ті
Основні дати:
2012 реставрація
Стан відреставровано, у вжитку
Адреса Будьонівський проспект (Ростов-на-Дону)

Контора млину І. Супрунова. Карта розташування: Ростовська область
Контора млину І. Супрунова
Контора млину І. Супрунова
Контора млину І. Супрунова (Ростовська область)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Контора млину І. Супрунова (рос. Контора мельницы И. А. Супрунова) — відреставрована будівля в історичній частині міста Ростов-на-Дону на Будьонновському проспекті, 33[2], (за іншими джерелами — на Будьонновському проспекті, 35[3]). Належить до об'єктів культурної спадщини регіонального значення. Контора млину була побудована в кінці XIX століття. У деяких джерелах це місце згадується як Будівля млину братів Еліцерів — за прізвищем перших власників приміщення[2].

Історія[ред. | ред. код]

Виробнича будівля млину, між 1890 і 1917 роками

У місці, де був побудований млин Супрунова, в 1863 році перекрили проспект Байковським мостом. У 1884 році ділянки, які прилягали до мосту, викупили городяни. Одним з них був М. І. Еліцер, який придбав ділянку, що примикала до західного боку проспекту. У 1890-х роках він побудував комплекс парового млину, який складався з двоповерхової контори і виробничих будівель. Ще одним власником цих будівель вважався брат М. І. Еліцера — І. І. Еліцер. У 1904 році нерухомість перейшла в розпорядження І. А. Супрунова. На першому поверсі розміщувався млин, другий поверх був відведений для проживання робітників. У 1940-х роках виробничі споруди млину були зруйновані, а дах контори значно пошкоджений. Після закінчення війни проведений ремонт дозволив використовувати будівлю для житла і магазинів. У XXI столітті фасад будівлі за особистою ініціативою відновив К. Баблоянц, витративши на реалізацію ідеї понад 3 мільйони рублів. За збереження історичного вигляду Ростова-на-Дону він отримав нагороду — пам'ятну медаль «185 років Байкову Андрію Матвійовичу»[2]. Під час проведення реставраційних робіт у 2012 році фасад будинку був очищений від фарби — оголили стару кладку і повернули дому практично той самий вигляд, який у нього був на початку XX століття[3].

Опис[ред. | ред. код]

Будівля належить до пам'яток архітектури, створених в руському стилі. Її особливістю є виразність архітектурних рішень. Використано прийом розкріповки — центральна і крайні розкріповки щедро декоровані. Будівля складається з двох поверхів, для її будівництва використовували червону цеглу[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ростов-на-Дону, Будённовский проспект, 33PhotoBuildings, 2015.
  2. а б в г Администрация города поддерживает инициативы граждан по сохранению исторического облика Ростова//Администрация города Ростова-на-Дону. rostov-gorod.info. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 18 листопада 2018.
  3. а б Исторический центр Ростова застроят небоскребами?. rostov.aif.ru. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2018.

Посилання[ред. | ред. код]