Контрактова площа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Контрактова площа
Київ
Kyiv, Saint-Catherine's Greek monastery.JPG
Місцевість Поділ
Район Подільський
Розміщення між вулицею Петра Сагайдачного, Покровською вулицею, Андріївським узвозом, Фролівською вулицею, Притисько-Микільською вулицею, Костянтинівською вулицею, Межигірською вулицею, Спаською вулицею, вулицею Григорія Сковороди та Іллінською вулицею
Історичні відомості: колишні назви
Олександрівський майдан
Червоний майдан[1]
Запорізька площа[2]
Загальні відомості
Координати 50°27′52″ пн. ш. 30°31′02″ сх. д. / 50.464639° пн. ш. 30.51722° сх. д. / 50.464639; 30.51722Координати: 50°27′52″ пн. ш. 30°31′02″ сх. д. / 50.464639° пн. ш. 30.51722° сх. д. / 50.464639; 30.51722
Поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Контрактова площа»
Автобуси А 62, 114, 115, 119
Трамваї Т 11, 12, 14, 18, 19
Маршрутні таксі Мт  219, 238, 417, 432, 587
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський, Київ-Петрівка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Контрактовий будинок,
Гостинний двір
Архітектурні пам'ятки Фонтан «Самсон»
Пам'ятники Григорію Сковороді
Навчальні заклади НаУКМА
Заклади культури Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Контрактова площа.png
На карті населеного пункту
commons:Контрактова площа у Вікісховищі

Контракто́ва пло́ща — площа у Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ.

Розташована між вулицею Петра Сагайдачного, Покровською вулицею, Андріївським узвозом, Фролівською вулицею, Притисько-Микільською вулицею, Костянтинівською вулицею, Межигірською вулицею, Спаською вулицею, вулицею Григорія Сковороди та Іллінською вулицею.

Історія[ред.ред. код]

Контрактова площа — одна з найстаріших у Києві, виникла ще за часів Київської Русі. У 1123–1136 роках тут було зведено церкву Богородиці Пирогощі. Після зруйнування Верхнього міста монголо-татарами, центр Києва перемістився на Поділ, і Контрактова площа стала центральною. У XV столітті тут було зведено ратушу, пізніше — старовинний колодязь-фонтан «Самсон». У XVIXVIII столітті поблизу площі виник комплекс Братського монастиря. До 1834 року на площі проходили паради збройних сил магістрату, київських ремісничих цехів, так званого міщанського корпусу, кінних підрозділів.

За твердженням історика Наталії Білоус, у XVI столітті площа мала назву Ринкової. На ній «купці тримали комори з крамом». Також на думку історика, що при соборній церкві Успіння Богородиці Пирогощі (тобто поблизу Контрактового майдану) знаходилось найпопулярніше кладовище того часу у Києві.

Назва Контрактова площа виникла через те, що купці Києва укладали контракти саме на цій площі, а з кінця XVIII століття тут щорічно проходили міжнародні контрактові ярмарки. Викликано це було тим, що Контрактова площа була розташована біля київського порту, який був основним джерелом експортно-імпортних поставок. Після розбудови мережі залізниць значення порту і Контрактової площі значно зменшилось, а центр ділового життя Києва перемістився до Хрещатика.

Після пожежі 1811 року почалася активна відбудова площі. На ній було зведено Гостиний двір, нову будівлю Контрактового будинку (перенесеного з Покровської вулиці) та суспільно-громадський центр.

У 1869 році площа отримала назву Олександрівська (рос. Александровская)[3] (на честь російського імператора Олександра ІІ); з 1919 року — Червона (або Красна)[4]. У грудні 1944 року було прийнято постанову про повернення Контрактовій площі її історичної назви[5]. Проте деякий час паралельно існували обидві назви. З 1952 року знову утвердилася назва Червона[6] — до 1990 року[7], коли вдруге прийнято постанову про повернення площі назви Контрактова.

Зображення[ред.ред. код]

Історичні будівлі та пам'ятники[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/1936-routes/
  2. http://oun-upa.org.ua/articles/occupation.html
  3. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  4. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  5. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  6. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 541, арк. 44, 46, 47. Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.
  7. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 13 лютого 1990 року № 149 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування і перейменування площі і вулиць у м. Києві, а також впорядкування нумерації окремих будинків» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3740, арк. 76–79. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 2. — С. 27–29.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.