Контроль мінеральної сировини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Контроль мінеральної сировини здійснюється на збагачувальних фабриках, гірничодобувних підприємствах та підприємствах-споживачах продукції (коксохімзаводах, металургійних підприємствах тощо).

Розрізняють кількісний та якісний контроль мінеральної сировини.

Кількісний контроль виконується зважуванням усього матеріалу, вимірюванням його об’ємів, зважуванням точкових проб, які відбираються з потоку; підрахунком числа транспортних посудин наперед встановленої вантажопідйомності і т.п. Кількісному контролю піддають: рядове вугілля або руду, що надходить на фабрику з шахт і розрізів; товарні продукти, що відвантажуються споживачам, і, у випадку необхідності, деякі інші продукти технологічного процесу. Найнадійнішим способом контролю кількості є зважування усього матеріалу, що контролюється. Для цього використовують залізничні вагонні і конвеєрні ваги.

Облік кількості матеріалу, що надходить на збагачувальну фабрику, а також продуктів збагачення є одним з важливіших параметрів контролю і регулювання технологічного процесу і продуктивності збагачувальної фабрики.

Зважування рядового вугілля і продуктів збагачення, що знаходяться у залізничних вагонах, вагонетках і автосамоскидах, здійснюється на вагонних вагах, які передбачають зважування вагонів як із зупинкою, так і на ходу без їхнього розчеплення.

Якісний контроль на збагачувальних фабриках здійснюється з метою наладки і стабілізації технологічного процесу і забезпечення випуску продукції потрібної якості. Якісному контролю піддають рядове вугілля або руду, різні продукти технологічного процесу, кінцеві продукти збагачення.

Опробування рядового вугілля роблять з метою визначення його якості для розрахунку з шахтами-постачальниками і дослідження вугілля як об’єкту збагачення. Визначають такі показники якості вугілля: зольність, вологість, склад мінеральних домішок, сірчистість, гранулометричний і фракційний склади та ін. Для руди визначають її гранулометричний та фракційний склади, вміст цінного компонента, вкрапленість тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Смирнов В. О., Сергєєв П.В., Білецький В.С. Технологія збагачення вугілля. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2011. — 476 с.