Конус (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
  • Конус (геометрія) — геометричне тіло, отримане шляхом об'єднання всіх променів, що виходять з однієї точки — вершини конуса, і таких що проходять через довільну плоску поверхню.
  • Конус руйнування або конус струсу (геологія) — конусоподібне ущільнення матеріалу внаслідок його удару твердим предметом чи падіння на твердий предмет.
  • Конус — одна із сигнальних фігур.
  • Дорожній конус (транспорт) — пластиковий маячок оранжевого кольору, який виставляється на проїзній частині для означення перешкоди.
  • Інструментальний конус — конічний хвостовик різального інструменту (свердло, зенкер, фреза, розвертка, затискний патрон) і конічний отвір відповідного розміру (гніздо) в шпинделі чи задній бабці токарного верстата.
  • Конус винесення — форма рельєфу, утворена накопиченням пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним або тимчасовим водотоком біля нижнього кінця яру, балки або долини.
  • Конус Маха — область локалізації звукових хвиль у середовищі, генерованих об'єктом, в умовах їх відносного руху на надзвукових швидкостях.
  • Конуси, або Conidae — родина черевоногих молюсків ряду Hypsogastropoda.
  • Вулканічний конус