Конференція поневолених народів Східної Європи та Азії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Перша конференція поневолених народів Сходу Європи та Азії , 21-22 листопада 1943 — зустріч членів Української повстанської армії , що представляли різні народи СРСР, проведена з ініціативи керівництва УПА — ОУНР з метою формування націоналістичних рухів на території СРСР і об'єднання їх зусиль в боротьбі зі спільним ворогом — російським комунізмом.

Передісторія[ред. | ред. код]

У 1943 році у керівництва УПА — ОУН зароджується ідея об'єднатися в боротьбі проти спільного ворога з іншими націоналістичними силами на території СРСР.

У червні 1943 командування УПА звертається до представників народів Туркестану, Уралу, Поволжя та Сибіру із закликом вступати в контакти з УПА, переходити зі зброєю в руках на її бік і піднімати «спільну боротьбу з імперіалістичними хижаками» — Москвою і Берліном, які "сперечаються між собою про те, кому з них Вас грабувати ". На думку керівництва УПА, саме зараз, коли протиборчі сторони максимально ослаблені, «наступає період національних революцій», який «народи Європи і Азії повинні використовувати для вигнання імперіалістів зі своїх територій і відновлення національних самостійних держав».

Конференція[ред. | ред. код]

Шухевич Р. на Конференції поневолених народів

21-22 листопада 1943 за ініціативою ОУН на Рівненщині в умовах найсуворішої конспірації проводиться Конференція поневолених народів Сходу Європи і Азії, на яку зібралися члени УПА — 39 представників 13 народів, «поневолених радянською імперією» — 6 грузинів на чолі з «Карлом», 6 азербайджанців (голова делегації «Фізуль»), 5 узбеків («Шимрат»), 4 вірменина («Антрант»), 4 татарина («Тукай»), 2 білоруси («Дружній»), 2 осетини («Арам»), казах («Дежкман»), черкес («Джигіт»), кабардинець («Баксан»), чуваш («Скворцов»), башкир («Кагарман») і 5 українців — представників керівництва УПА — ОУН: член Бюро Головного Проводу ОУН Ростислав Волошин, член Головного Проводу ОУН Яків Бусел , референт пропаганди крайового проводу ОУН ПівдСУЗ (Південно-східних українських земель) у Дніпропетровську Омелян Логуш, перший головнокомандувач УПА Дмитро Клячківський і діяч ОУН Катерина Мешко. [1]

Крім офіційних делегатів на конференцію прибув також головнокомандувач УПА Роман Шухевич. Головував на конференції - Ростислав Волошин.[2]

Місцем проведення конференції стало село Будераж в Здолбунівському районі Рівненщини, на території, контрольованій відділами УПА під командуванням Петра Олійника («Енея»). [3]З метою забезпечення безпеки учасників і особливо високопоставлених представників ОУН і УПА була запущена дезінформація про те, що зустріч відбудеться в лісах Житомирщини.

Учасники прийняли Постанову і Відозву, в яких, зокрема, заявили про необхідність «створення спільного комітету народів Східної Європи і Азії, який буде координувати всі національно-революційні сили цих народів, виробить єдину лінію боротьби зі спільним ворогом, єдину тактику боротьби та у відповідний момент кине клич до одночасного повстання всіх поневолених народів».

На конференції було сформовано Комітет поневолених народів, в чиї функції входило формування національних повстанських армій, об'єднання та організація національно-політичних сил в місцях їх проживання, а також на землі України, куди війна їх закинула. [4]

Ідеї, висунуті на конференції, знайшли своє втілення і розвиток у створенні Антибільшовицького блоку народів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УІНП. 1943 - Перша Конференція поневолених народів Східної Європи і Азії. УІНП (укр.). Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
  2. Як УПА об’єднувала народи СРСР проти Москви. Історична правда. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
  3. Administrator. Чи була в Будеражі Перша конференція поневолених народів Східної Європи та Азії?. newlife.rv.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
  4. http://www.day.kiev.ua/40485/ [Архівовано 17 листопада 2007 у Wayback Machine.] Інтернаціоналізм націоналістів. День № 218, 14 жовтня 2007 р.

Посилання[ред. | ред. код]