Конфлікт у Північній Ірландії (англ.The Troubles, ірл.Na Trioblóidí, букв. «клопоти») — конфлікт на етнічно-політичному[1][2] ґрунті, який відбувався основним чином у Північній Ірландії, але також поширився й на решту частину Великої Британії, Республіку Ірландію та континентальну Європу, триваючи з кінця 1960-х аж до підписання Белфастської угоди 1998 року[3][4] («Страсноп'ятничної угоди»)[5]. Попри підписання угоди навіть тепер іноді доходить до спорадичних актів насильства.[6]
Головними причинами цього конфлікту було бажання ірландських націоналістів (переважно католиків) у Північній Ірландії, що належить до Великої Британії, об'єднатися з незалежною Ірландією, при одночасному переслідуванні з їхнього боку юніоністів, які прагнули зберегти край у межах Сполученого Королівства. Окрім того, між цими групами здавна існувала неприязнь. Конфлікт точився як у мілітарному (чи парамілітарному), так і в політичному вимірі. До конфлікту було втягнуто політиків та політичних активістів з обох сторін, парамілітарні організації республіканців та юніоністів, а також сили безпеки Великої Британії та Республіки Ірландії.
↑Arthur Aughey: The Politics of Northern Ireland: Beyond the Belfast Agreement. S. 7. ISBN 978-0-415-32788-6.
↑ Marianne Elliot: The Long Road to Peace in Northern Ireland: Peace Lectures from the Institute of Irish Studies at Liverpool University. Liverpool University Press, 2007, s. 2. ISBN 1-84631-065-2.
