Конха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ко́нха (від грец. κόγχη — мушля) — півкупол для перекриття циліндричних частин (абсид та ін.) будівлі. Конха виникла у східній елліністичній архітекурі, застосовувалась у староримському будівництві, в культових християнських спорудах середньовіччя.

Джерела[ред.ред. код]