Концентратор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4-портовий концентратор (хаб)

Концентра́тор (багатопортовий повторювач; Hub; від англ. hub — центр діяльності) — пристрій фізичного рівня, з'єднувальний компонент, до якого підключають усі комп'ютери в мережі за топологією «зірка». Пристрій транслює у всі приєднані сегменти мережі пакети даних які він отримує не знаючи де знаходиться їх кінцевий отримувач. Пристрій, який хоче почати передавання у мережі має дочекатись "тиші", щоб почати передавати. Окрім пасивних концентраторів, які не мають живлення, можуть використовуватись активні. Активні концентратори під'єднують до джерела електроенергії; вони можуть підсилювати сигнали і робити сегменти мережі довшими.

Концентратори використовувались для об'єднання по протоколу Ethernet кількох пристроїв локальної мережі у спільний сегмент мережі. Пристрої під'єднують за допомогою скрученої пари, коаксіального кабелю чи оптоволокна.

Відмова від використання[ред. | ред. код]

Починаючи з середини 00-х зник з продажу та майже не застосовуються у побудові локальних мереж у наслідок витіснення більш досконалим пристроєм — мережевим комутатором (або просто свіч (англ. switch – перемикати)) Мережеві комутатори, на відміну від мереживих концентраторів здатні виділяти кожен під'єднаний порт як окремий сегмент мережі, запам'ятовуючи простір фізичних адрес пристроїв у своїй arp-таблиці та мають від 200Мбіт до кількох гігабіт (залежить від моделей) пропускну спроможність мікропроцесора.

Посилання[ред. | ред. код]