Кончіно Кончіні
| Кончіно Кончіні | |
|---|---|
| фр. Concino Concini | |
 | |
| Народився |
1575 Террануова-Браччоліні |
| Помер |
27 квітня 1617 Париж ·вбивство |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | політик |
| Галузь | політика[1] |
| Знання мов | французька[2] і італійська[2] |
| Членство | Академія делла Круска |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1][1][…] |
| Титул | маркіз |
| Військове звання | маршал |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Кончіні |
| Батько | Джованні Батіста Кончіні |
| Мати | Каміла Мініаті |
| У шлюбі з | Леонора Галігаї |
| Діти | 1 син та 1 донька |
| Нагороди | |
 | |
Кончіно Кончіні (*Concino Concini, 1575 —†27 квітня 1617) — французький політичний діяч італійського походження, маркіз д'Анкр, граф Пенна. барон Лезіньї, маршал Франції.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив із заможної флорентійської родини Кончіні. Син Джованні Батиста Кончіні, аудитора і перший секретар великого герцога Тосканського Фердинандо I Медічі. Проходив навчання у Пізанському університеті. У 1600 році увійшов до почту Марії Медічі, майбутньої королеви Франції. Для зміцнення своїх позицій при дворі у 1601 одружився з Леонорою Галігаї, фавориткою королеви. Водночас затоваришував з королем Генріхом IV, який полюбляв грати у карти з Кончіні.
У 1605 році стає мажордомом, а у 1608 році — головою двору королеви Марії Медічі. Після вбивства у 1610 році короля Генріха IV регентшею оголошено королеву Марію. Фактично правити став Кончіні. Він отримав титул маркіза, посаду губернатора Перону, Руа, Мондідьє. У 1613 році отримує звання маршала. За час свого панування Кочині зміг накопичити величезні статки, безконтрольно користуючись королівською скарбницею. Окрім італійців, Кончіні долучав до свого урядування й французів, що не були пов'язані з аристократією (у 1616 році відправлено у відставку канцлера герцога Сюллі). Зокрема, секретарем з іноземних справ стає Арман Рішельє, єпископ Люсонський, майбутній кардинал.
Така політика викликала невдоволення впливовою аристократією, з одного боку, а з другого — заздрість міньйонів короля Людовика XIII. Зрештою ця боротьба завершилася змовою на чолі із д'Альбером й вбивством Кончіно Кончіні 24 квітня 1617 року у дворі Луврського замку.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Леонора Галігаї (1568–1617).
Діти:
- Генріх (1603–1631)
- Марія (1607–1617)
Джерела[ред. | ред. код]
- http://www.treccani.it/enciclopedia/concino-concini_(Dizionario_Biografico)
- Hélène Duccini: Concini. Grandeur et misère du favori de Marie de Médicis. Michel, Paris 1991, ISBN 2-226-05265-8.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кончіно Кончіні |