Конюшки (ґміна)
| Гміна Конюшкі | |
| 1934-1939, 1941-1944 | |
| Воєводство | Станіславське |
|---|---|
| Повіт | Рогатинський |
| Адмінцентр гміни | Конюшкі |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 99[1] км² |
| Громади | 9 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
10130[1] 102,3 осіб/км² |
Ґміна Конюшкі — сільська гміна в Рогатинському повіті Станіславського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Бережани Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було село Конюшкі.
Об'єднану сільську ґміну Конюшкі (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Бабухув (Бабухів) (за винятком частини, віднесеної до ґміни Кнігиніче), Конюшкі, Куніче (Куничі), Лучиньце (Лучинці), Насташчин, Обельніца, Чагрув (Чагрів) (частина), Юнашкув (Юнашків), Явче (частина)[2].
Площа ґміни — 99 км². Кількість житлових будинків — 1827. Кількість мешканців — 10130 осіб[1].
Національний склад населення ґміни Рогатин на 1 січня 1939 року[3]:
| село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | німці | поляки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Бабухів | 1450 | 1400 | 30 | 15 | 5 | |
| Юнашків | 1480 | 1465 | 10 | 5 | ||
| Конюшки | 2150 | 1990 | 100 | 30 | 30 | |
| Куничі | 370 | 365 | 5 | |||
| Лучинці | 1660 | 1580 | 20 | 10 | 50 | |
| Настащин | 1200 | 1150 | 15 | 20 | 15 | |
| Обелничі | 650 | 640 | 5 | 5 | ||
| Загалом | 8960 | 8590 | 170 | 90 | 5 | 105 |
| Відсотки | 100 % | 95,87 % | 1,9 % | 1 % | 0,06 % | 1,17 % |
17 січня 1940 р. ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Бурштинського району[4].
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 до липня 1944 року.
На 1 березня 1943 року населення ґміни становило 8082 особи[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki: na podstawie tymczasowych wyników drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII 1931 r. oraz Powierzchnia ogólna. Cz. 3a. Województwa południowe. — Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1935. — S. 11. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 69. — poz. 663. — S. 1296. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 66—69.
- ↑ Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості / Арсенич П., Федунків З, Гандзюк Р. та ін. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. — С. 29.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943: monografie. — Krakau: Burgverlag Krakau, 1943. — S. 3. (нім.)