Конятин (Сосницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Конятин
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Сосницький район
Рада/громада Конятинська сільська рада
Код КОАТУУ 7424984501
Основні дані
Засноване до 1871
Населення 825 осіб
Площа 2,16 км²
Густота населення 381,94 осіб/км²
Поштовий індекс 16140
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°35′39″ пн. ш. 32°47′07″ сх. д. / 51.59417° пн. ш. 32.78528° сх. д. / 51.59417; 32.78528Координати: 51°35′39″ пн. ш. 32°47′07″ сх. д. / 51.59417° пн. ш. 32.78528° сх. д. / 51.59417; 32.78528
Середня висота
над рівнем моря
118 м
Водойми Десна
Місцева влада
Адреса ради 16140, Чернігівська обл., Сосницький р-н, с. Конятин, вул. Ювілейна 24-а, тел. 2-37-31
Карта
Конятин. Карта розташування: Україна
Конятин
Конятин
Конятин. Карта розташування: Чернігівська область
Конятин
Конятин
Мапа

CMNS: Конятин у Вікісховищі

Коня́тин — село в Україні, у Сосницькому районі Чернігівської області. Населення становить 825 осіб. Орган місцевого самоврядування — Конятинська сільська рада.

Успенська церква
Клуб (серп і молот було демонтовано під час декомунізації)
школа
Типова дерев'яна хата
Вул. Садова (Дергунівка)
Їжа з печі — найсмачніша
Кінь- вірний помічник селянина
Києхи — місцева назва кукурудзи
Від коней пішла назва села
Весняний розлив
Розлив Десни
Сінокіс
р. Десна

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі р. Десна за 25 км від районного центру — смт. Сосниці. Найближче село, Гута Коропського р-ну знаходиться за 8 км на схід. З заходу розташоване с. Змітнів. Село оточене заплавними лугами, на яких трапляються озера і стариці, зокрема оз. Валуї і оз. Конятин. На південний схід від села розташований ландшафтний заказник — Спаський-І.

Культові об'єкти[ред. | ред. код]

У селі у 1871 році була побудована дерев'яна Успенська церква, яку після революції знищили комуністи. В 1990 році на іншому місці збудовано нову церкву. Парафія належить до Чернігівсько-Новгород-Сіверської єпархії УПЦ. Престольне свято (храм) відзначається на Успіння, 28 серпня.
В ур. Під Селищем освячено криницю.

Об'єкти соціального і культурного призначення[ред. | ред. код]

В селі діє фельдшерсько-акушерський пункт, два продовольчі магазини. Сільський будинок культури знищений пожежею в 2011 р.

Мікротопонімія[ред. | ред. код]

Окремі частини села (кутки) носять назви: Дергунівка, Залізнівка, Шарівка, Саливонівка, Царина, Жабокриківка, хутір Липки. Зі сходу суло межує з Худинським, а з Заходу — Шарівським болотами. Більшість мікротопонімів описують околиці села: Казовщина, Вовковня, Під Селищем, Лиса Гора, а також урочища над Десною: Вовчий Шилег, Проломище, Прилози, Оболонські Гривки.

Історія[ред. | ред. код]

Назва села походить від назви високого горба над р. Десною на якому випасалися коні с. Змітнева. Співзвучність назв Неятин ( давньоруська назва сусіднього Змітнева) - Конятин показує, що топонім виник у княжі часи. Розташоване село на 4 пагорбах . Залозний бугор названо за іменем поселенця- рибалки.

Село відоме за польських часів. Польська мапа, на якій зазначено село Конятіно (Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej «Ziemie Ruskie» Rzeczypospolitej[1]) повстала зна рубежі XVI-XVII-го віків.

Поблизу села, в ур. Під Селищем виявлено 2 поселення І тис. до н. е. і періоду Київської Русі (VIII—XIII ст.).

За переписом 1666 р. у селах Конятині і Лави було 84 дворів платників податку, церква. За реєстром 1732 р. у селі була церква, школа, шпиталь. У 1781 р.- козацьке село з церквою і 114 хат. 1810 р.- 356 ревізьких (чоловічих) душ. У 1885 р.-248 дворів 1639 жителів церква школа 3 постоялки 3 лавки. 1924 р.- 346 дворів і 1802 жителі , х. Білі Береги- 4 двори і 20 жителів, х. Вільне- 88 дворів і 495 жителів, радгосп Іллінський- 8 дворів і 41 житель.

У селі не було панів, але землю за радянської влади почали ділити. Довели селян до взаємної ворожнечі. У 1932 р. із 334 господарств села було ліквідовано і продано 114 господарств. Майже третину села було люто розкуркулено. Під час війни розкуркулені селяни повернулися в село і хотіли спалити за списком 75 колгоспних активістів. Так у мирному селі були посіяні владою зерна ненависті. 1973 р.- 454 двори і 1310 жителів. У селі проживає 825 жителів (2001р.) . 2014р.-577 жителів.

Нижня слобідка регулярно затоплюється весняними деснянськими повенями. Біля села співуче джерело цілющої води.

Микола Гнип- генерал- майор української армії.

Кутки - Конятин, Слобідка Верхня ,Слобідка Нижня, Худиня ( назва міста в Словенії, звідки прийшли сіверяни); урочища –Улука, Мураво, Ляхове, Жерло, Худиня, Залози (рибні лови), Земля Нова.

Входило до складу Сосницького полку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]