Конічна поверхня
| Конічна поверхня | |
| Досліджується в |
стереометрія |
|---|---|

Коні́чна пове́рхня — поверхня другого порядку, геометричне місце прямих (твірних), що проходять через дану точку (вершину) і перетинають дану лінію — напрямну[1].
Якщо напрямна — пряма, то конічна поверхня вироджується в площину. Якщо вершина віддаляється в нескінченність, утворюється циліндрична поверхня. Найпростішою і найпоширенішою конічною поверхнею є пряма колова конічна поверхня, напрямною якої є коло, а вершина ортогонально проектується на площину цього кола в його центр. Якщо пряму колову конічну поверхню перетнути площиною, що не проходить через її вершину, то утворюються конічні перерізи.
Конусна поверхня є лінійчатою поверхнею, будь-який кусок якої можна без розривів і складок сумістити з площиною.
В аналітичній геометрії або залежно від контексту конічну поверхню часто називають конусом[2]. Канонічне рівняння еліптичної конічної поверхні (дійсного конуса) в декартових координатах
- ,
яка для випадку перетворюється у колову конічну поверхню.
- ↑ «Конічна поверхня» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] в УРЕ
- ↑ ДСТУ 2499-94 Конуси та конічні з'єднання. Терміни та визначення.
- Синцов Д.М. Диференціяльна геометрія. — Х.: : Радянська школа, 1931. — 272 с.(укр.)
- Привалов І.І.. Аналітична геометрія. — 17-е. — Київ : ДВТЛ УРСР, 1953. — 400 с.(укр.)
- Білоусова В.П., Ільїн І.Г., Сергунова О.П., Котлова В.М. Аналітична геометрія. — К. : Рад. шк, 1957. — 382 с.
- Ляшко І. І., Боярчук О. К., Гай Я. Г., Головач Г. П. Математичний аналіз в прикладах і задачах. — 2026. — 2538 с.(укр.)
- Конічні поверхні // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 158.
- Круглі тіла — конічна поверхня, конус на сайті «Про 3D простір і не тільки…»
| Це незавершена стаття з геометрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |