Копачівка (Деражнянська міська громада)
| село Копачівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Хмельницький район | ||||
| Тер. громада | Деражнянська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA68040150150053144 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1650 | ||||
| Населення | 728 | ||||
| Площа | 2,54 км² | ||||
| Густота населення | 343,31 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 32210 | ||||
| Телефонний код | +380 3856 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°21′7″ пн. ш. 27°21′15″ сх. д. / 49.35194° пн. ш. 27.35417° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
295 м[1] | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 32200, Україна, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Деражня, вул. Миру, 37 | ||||
| Карта | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Копачі́вка — село в Україні, у Деражнянській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 872 особи.
На південний захід від села біля казенного лісу було урочище Замчисько, там у 1901 році виявлені земляні вали. За переказом, це було укріплення проти татар, а за іншими — замок князів Чарторийських. Місцеві були переконані, що під землею є залізні ворота. Вали збережені й досі.
Після проведення археологічних досліджень було визначено, що то оборонна споруда — городище, яке займає мис правого корінного берега притоки річки Південний Буг з крутими схилами над широкою болотистою заплавою річки. Мис оточений з трьох сторін ярами. Територія городища овальна, у плані, оточена валом висотою 3—4 м. та ровом глибиною 1—1,5 м. На деяких ділянках рів замулений. Загальна площа об'єкта 10 га. У відслоненнях ґрунту на глибині до 50 см В. А. Захар’єв, якого запросили для консультації восени 2014 року, зібрав фрагменти посуду трипільської культури і ранньої залізної доби. Вочевидь, городище споруджене у ранньому залізному віці на залишках поселення пізнього етапу трипільської культури.
Об'єкт археології «Городище (трипільська культура, рання залізна доба» взято на державний облік згідно з наказом управління культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації від 04 вересня 2014 року № 172-н. Пам'ятку археології було віднесено до Масівецької сільської ради, Хмельницького району.
Церква Покрови була дерев'яна — згоріла 1811 року від удару блискавки. Нова кам'яна одноверха церква споруджена у 1816 році за 64 метри на південь від старого місця. Спочатку мала лише вівтар та середню частину; у 1840-х роках прибудовано західний притвор з дзвіницею. Не збереглася понині.[2]
З часу заснування до 1831 року село входило до складу Меджибізького ключа князів Чорторийських, а згодом реорганізоване у військове поселення. Із заснуванням села на кошти селян була споруджена церква Святої Покрови.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[3].
У 1930 році, під час примусової колективізації, було створено 2 колгоспи — імені Шевченка та імені Ворошилова. В німецькій окупації село перебувало від 1941 року і звільнене 25 березня 1944 року. У 1952 році два колгоспи було об'єднано в один імені Шевченка, яким керував Крилач Іван Сергійович. На той час головою сільської ради працював Кримський Яків Федорович, секретарем Кисілюк Оксана Андріанівна з 1957 року по 1981 рік.
За адміністративними поділами: XVI—початок ХХ століття — Летичівський повіт; ХХ століття — Деражнянський район. У 1954 році в селі розпочалася електрифікація, була побудована перша сільська електростанція.
25 січня 1966 року головою колгоспу було обрано Абрамчук Ганну Іванівну і 22 березня 1966 року їй було присвоєно звання Героя соціалістичної праці. Від 1983 року й понині її справу продовжує Шаповалов Сергій Васильович, якому було присвоєно звання Заслужений працівник сільського господарства Української РСР.
На території сільської ради працюють Копачівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, дошкільна група, амбулаторія сімейного лікаря, СТОВ імені Шевченка, сільський будинок культури, музей історії села (найбільший сільській музей Хмельницької області), бібліотека, 2 торгових точки.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Деражнянської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Деражнянського району, село увійшло до складу Хмельницького району[5].
- Абрамчук Ганна Іванівна — Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР 6-9-го скликань.
- Прокопович Борис Васильович — професор Львівського лісотехнічного інституту
-
Вигляд на центральну частину села
-
Вигляд на вулицю Миру і сільський став
-
Вигляд в сторону м. Хмельницький
-
Вигляд на тваринницький комплекс
-
Вигляд на південну частину села
-
Вигляд в сторону м. Деражня
-
Будинок культури
-
Старостат
-
Поштове відділення, фермерська контора
-
Свято-Покровська церква
-
Околиця села
-
Околиця села
-
Став біля села
-
Опис села в книзі «Населенні пункти Подольской Губернії» видання 1903 року
- ↑ Погода в селі Копачівка
- ↑ Жарких М. І. Храми Поділля. Каталог-довідник християнських храмів Поділля. — Київ, 2007.
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Kopaczówka (2) przy drodze z Żurawliniec do Hołoskowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 369. (пол.). — S. 369.

