Коперник (марсіанський кратер)
| Коперник лат. Copernicus | ||||
.png) | ||||
|
Мозаїка інфрачервоних знімків апарата 2001 Mars Odyssey (ширина зображення — 500 км) | ||||
| 48°50′ пд. ш. 168°50′ зх. д. / 48.84° пд. ш. 168.83° зх. д.Координати: 48°50′ пд. ш. 168°50′ зх. д. / 48.84° пд. ш. 168.83° зх. д. | ||||
| Небесне тіло | Марс | |||
| Тип | метеоритний | |||
| Діаметр | 300 км | |||
| Епонім | Микола Коперник | |||
| Назву затверджено | 1973 | |||
| У базах даних | ||||
 Коперник у Вікісховищі | ||||
Коперник (лат. Copernicus) — кратер на Марсі. Розмір — близько 300 км. Названий на честь польського астронома Миколая Коперника, розробника геліоцентричної системи світу. Ця назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом 1973 року[1]. Тоді ще не було правила про неприпустимість у планетній номенклатурі повторів, і цьому кратеру дали ім'я, вже використане для одного з кратерів Місяця.
Розташування[ред. | ред. код]
Коперник знаходиться в південній півкулі Марса, на заході просторої всіяної кратерами височини — Землі Сирен[2]. Координати його центру — 48°50′ пд. ш. 168°50′ зх. д. / 48.84° пд. ш. 168.83° зх. д.[1] На захід від нього починається дещо нижча, але теж сильно кратерована місцевість. Поряд із його південно-західним краєм знаходиться 135-кілометровий кратер Лю Сінь, а неподалік від західного — 115-кілометровий кратер Вері. Більш далекі його сусіди — кратер Норденшельд на південному сході, Птолемей на сході та Ньютон на північному сході. За 500 км на північ від Коперника лежить хаос Горгони (лат. Gorgonum Chaos).
Опис[ред. | ред. код]
Форма цього кратера сильно відхиляється від колової: він нагадує скруглений трикутник. Висота його валу в різних місцях складає від 0,5 до 3 км. Від його північно-західного та південно-східного краю відходять гірські хребти довжиною 200–300 км і висотою до 2 км[3]. Центральної гірки нема. Дно перетинають кілька низьких хребтів, що тягнуться з північ-захід-півночі на південь-схід-південь. Окрім того, там трапляються менші кратери, найбільші з яких — 45-кілометровий кратер, що зливається з північним краєм Коперника, та 30-кілометровий кратер на його східному краї. У південній частині дна є 4 кратери діаметром 10–15 км. Також на дні Коперника трапляються сухі річища, яри[4] та піщані дюни.
- Ділянки дна кратера Коперника: знімки супутника Mars Reconnaissance Orbiter
-
Сухі річища -
-
Можлива дайка -
Піщані дюни
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Copernicus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 17 листопада 2010. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 30 січня 2015.
- ↑ Terra Sirenum. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 1 жовтня 2006. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 30 січня 2015.
- ↑ За альтиметричними даними супутника Mars Global Surveyor, отриманими через програму JMARS [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Morgan, R. S.; Treiman, A. H. (2006). Geographic Settings of Gullies in the Newton-Copernicus Region of Mars: Implications for Groundwater, Snow, and Dust (PDF). 37th Annual Lunar and Planetary Science Conference, March 13-17, 2006, League City, Texas, abstract no.1304. Bibcode:2006LPI....37.1304M. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Карта регіону [Архівовано 3 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Інтерактивна карта на Google Mars [Архівовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Raindrops of Sand in Copernicus Crater [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] // NASA photojournal (англ.)
- Copernicus Dunes [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] // NASA photojournal (англ.)
