Копер (Словенія)
.jpg)
Ко́пер[1][2][3] (словен. Koper, італ. Capodistria) — місто в Словенії, на півострові Істрія, на узбережжі Піранської затоки Адріатичного моря. Населення міста — 23 726 осіб, з передмістям — 47 539 осіб (2002).
Зміст
Загальні відомості[ред. • ред. код]
Копер — найбільше місто тридцятикілометрової смуги словенського узбережжя. Місто розташоване в безпосередній близкості від італійського кордону і міста Трієст, інші прибережні словенські міста — Ізола (Izola), Піран (Piran) і Порторож (Portorož) — витягнулись ланцюжком на південь від Копера.
Округ Копер офіційно двомовний, італійська мова урівняна в правах зі словенською. Недивлячись на суттєву еміграцію італійців з Істрії в Італію в роки існування Югославії, італійське населення міста перевищує 10%.
У Копері розташований єдиний в Словенії торговий порт.
Місто сполучене новою сучасною трасою зі столицею країни Любляною, а також прибережними дорогами з італійським Трієстом і хорватською Істрією. Регулярне автобусне сполучення з Любляною, сусідніми містами Словенії, Хорватії та Італії.
В Копері є також залізнична станція, але в порівнянні з автомобільним і морським транспортом залізничний використовується дуже мало.
Місто відоме серед любителів хорового співу, тут проводяться багато музичних і фольклорних фестивалів.
Історія[ред. • ред. код]
Копер виріс з античного грецького поселення, відомого під іменем Аегіда. В римський період він отримав назву Капріс, від якого походить і сучасна назва міста.
В 568 р. в Капрісі скрилося романське населення Тергестума (Трієста) від набігу лангобардів. Деякий час місто мало назву Юстінополь в честь імператора Візантії Юстиніана II.
В VII — VIII століттях місто пережило тяжкий період, його захоплювали франки, лангобарди і слов'янські племена. В VIII столітті в місті була утворена єпархія.
В XI столітті місто було втягнуте в боротьбу між Венецією і Священною римською імперією. За підтримку, надану йому Копером, імператор Конрад II подарував місту деякі привілеї. В 1278 р. місто було приєднане до Венеції. В складі венеціанської республіки Копер пережив надзвичайний розквіт, він став найбільшим містом і портом Істрії, в зв'язку з чим був перейменований в лат. Caput Histriae (головне місто Істрії, дослівно «голова Їстрії»). Від цього словосполучення походить італійська назва міста — Каподістрія.
Після розпаду венеціанської республіки в 1797 р. Копер був приєднаний до Австрії. В період 1805—1813 місто контролювали наполеонівські війська, а в 1813 р. Копер знову відійшов Австрії.
Після Першої світової війни Копер разом з усім півостровом Істрія перейшов Італії, в той час як решта Далмації ввійшла в склад Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.
Після Другої світової війни Копер ввійшов в склад так званої Зони «B» вільної території Трієста, яку контролювала Югославія, після чого значна частина італійського населення міста емігрувала в Італію. В 1954 р. вільна територія Трієста перестала існувати, і Копер став частиною Югославії. Після розпаду останньої в 1991 р. місто стало частиною незалежної Словенії.
Туристичні об'єкти[ред. • ред. код]
- Преторійський палац — найвідоміша будівля Копера, красивий палац в стилі венеціанської готики (1464 р.). Розташований на центральній площі міста Тітов Трг.
- Палац Лоджії на площі Тітов Трг, навпроти Преторійського палацу. В будинку кав'ярня і художня галерея. (XV століття).
- Ротонда вознесіння (XII століття) — найстаріша будівля міста.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Koper |
- Катедральний собор Успіння Богоматері (XV століття). В соборі гробниця святого Назарія — покровителя міста.
- Палаци Армерігонья, Бельграмоні-Такко, Тотто і деяких інших відомих венеціанських родин.
Спорт[ред. • ред. код]
У місті базується футбольна команда найсильнішої словенської ліги — ФК Копер.
Відомі особистості[ред. • ред. код]
В поселенні народився:
- Мілош Беджицький (*1967) — польський поет, перекладач.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. • ред. код]
|
|
|||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| № | Назва | Область | Населення | ||||||
 Любляна  Марибор |
1 | Любляна | Осреднєсловенська | 272 220 |  Целє  Крань |
||||
| 2 | Марибор | Подравська | 95 171 | ||||||
| 3 | Целє | Савинська | 37 520 | ||||||
| 4 | Крань | Горенська | 36 874 | ||||||
| 5 | Веленє | Савинська | 25 456 | ||||||
| 6 | Копер | Обално-крашка | 24 996 | ||||||
| 7 | Ново Место | Південно-Східна Словенія | 23 341 | ||||||
| 8 | Птуй | Подравська | 18 164 | ||||||
| 9 | Трбовлє | Осреднєсловенська | 15 163 | ||||||
| 10 | Камнік | Осреднєсловенська | 13 644 | ||||||
|
||||||||||
