Копер (Словенія)

Копер
Прапор	Герб
Країна	Словенія
Історична область	Словенське Примор'я
Регіон	Обално-крашка
Община	Копер
	Муджа, Сан-Дорліго-делла-Валле ?
Площа	13 км²
Висота центру	3 ± 1 м і 15 м
Населення	25 611 (01.01.2019)
Міста-побратими	Керкіра, Муджа, Феррара, Сан-Дорліго-делла-Валле, Бузет, Самара, Жиліна, Цзюцзян, Сент-Джон, Чешме
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Телефонний код	05
Поштовий індекс	6000
Автомобільний код	KP
GeoNames	3197753
OSM	↑541958 ·R (Копер)
Офіційний сайт	koper.si (словен.)
	Копер Копер (Словенія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Копер.

Ко́пер^[2]^[3]^[4] (словен. Koper словен.: [ˈkoːpəɾ] ( прослухати), італ. Capodistria, хорв. Kopar) — місто в Словенії, на півострові Істрія, на узбережжі Піранської затоки Адріатичного моря. Населення міста — 23 726 осіб, з передмістям — 47 539 осіб (2002).

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Преторійський палац

Копер — найбільше місто тридцятикілометрової смуги словенського узбережжя. Місто розташоване в безпосередній близкості від італійського кордону і міста Трієст, інші прибережні словенські міста — Ізола (Izola), Піран (Piran) і Порторож (Portorož) — витягнулись ланцюжком на південь від Копера.

Округ Копер офіційно двомовний, італійська мова зрівняна у правах зі словенською. Незважаючи на суттєву еміграцію італійців з Істрії в Італію в роки існування Югославії, італійське населення міста перевищує 10 %.

У Копері розташований єдиний у Словенії торговий порт.

Місто сполучене новою сучасною трасою зі столицею країни Любляною, а також прибережними дорогами з італійським Трієстом і хорватською Істрією. Регулярне автобусне сполучення з Любляною, сусідніми містами Словенії, Хорватії та Італії.

В Копері є також залізнична станція, але в порівнянні з автомобільним і морським транспортом залізничний використовується дуже мало.

Місто відоме серед любителів хорового співу, тут проводяться багато музичних і фольклорних фестивалів.

Історія[ред. | ред. код]

Копер виріс з античного грецького поселення, відомого під іменем Аегіда. В римський період він отримав назву Капріс, від якого походить і сучасна назва міста.

У 568 р. в Капрісі сховалося романське населення Тергестума (Трієста) від набігу лангобардів. Деякий час місто мало назву Юстинополь — на честь імператора Візантії Юстиніана II.

У VII — VIII століттях місто пережило тяжкий період, його захоплювали франки, лангобарди і слов'янські племена. У VIII столітті в місті була утворена єпархія.

Палац Лоджії

В XI столітті місто було втягнуте у боротьбу між Венецією і Священною римською імперією. За підтримку, надану йому Копером, імператор Конрад II подарував місту деякі привілеї. У 1278 р. місто було приєднане до Венеції. У складі Венеціанської республіки Копер пережив надзвичайний розквіт, він став найбільшим містом і портом Істрії, у зв'язку з чим був перейменований в лат. Caput Histriae (головне місто Істрії, дослівно «голова Істрії»). Від цього словосполучення походить італійська назва міста — Каподістрія.

Після розпаду Венеціанської республіки у 1797 р. Копер був приєднаний до Австрії. Протягом 1805—1813 місто контролювали наполеонівські війська, а у 1813 р. Копер знову відійшов до Австрії.

Після Першої світової війни Копер разом з усім півостровом Істрія перейшов до Італії, у той час як решта Далмації увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.

Після Другої світової війни Копер увійшов до складу так званої Зони «B» Вільної території Трієст, яку контролювала Югославія, після чого значна частина італійського населення міста емігрувала в Італію. У 1954 р. Вільна територія Трієст перестала існувати і Копер став частиною Югославії. Після розпаду останньої у 1991 р. місто стало частиною незалежної Словенії.

Туристичні об'єкти[ред. | ред. код]

Преторійський палац — найвідоміша будівля Копера, красивий палац у стилі венеціанської готики (1464 р.). Розташований на центральній площі міста Тітов Трг.
Палац Лоджії на площі Тітов Трг, навпроти Преторійського палацу. В будинку знаходяться кав'ярня і художня галерея. (XV століття).
Ротонда вознесіння (XII століття) — найстаріша будівля міста.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Koper

Катедральний собор Успіння Богоматері (XV століття). В соборі є гробниця святого Назарія — покровителя міста.
Палаци Армерігонья, Бельграмоні-Такко, Тотто і деяких інших відомих венеціанських родин.

Спорт[ред. | ред. код]

У місті базується футбольна команда найсильнішої словенської ліги — ФК Копер.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Мілош Беджицький (*1967) — польський поет, перекладач.
Альфред Єрманиш (*1967) — югославський та словенський футболіст.

Галерея[ред. | ред. код]

Вулички міста
Океанський лайнер у порту міста
Пасажирський корабель Thomson Spirit у порту
Американський авіаносець USS George Washington (CVN 73)
Морський порт
Фонтан у центрі міста
Вид на місто з моря
Місто з висоти пташиного польоту
Набережна
Маршрутний мікроавтобус
Університет
Міська башта і Собор Успіння Пресвятої Діви Марії
Міський музей
Вокзал
Таверна
Церква святого Басса
Фонтан Да Понте
Фонтан біля будинку Вітторе Карпаччіо
Жителі міста на базарі
Церква Святого Якова
Яхти в порту
Новорічна ялинка в центрі міста
Loggia Koper

Див. також[ред. | ред. код]

Радіо Копер

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Prebivalstvo po naseljih, podrobni podatki, Slovenija, 1. januar 2019. Statistični urad Republike Slovenije. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 30.10.2019. (словен.)
↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
↑ Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Prebivalstvo po naseljih, podrobni podatki, Slovenija, 1. januar 2019. Statistični urad Republike Slovenije. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 30.10.2019. (словен.)

[ДАС2010-2] Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5

[Атлас2005-3] Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7

[УРЕ-4] Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Найбільші міста Словенії Дані сайту GeoNames.
	№	Назва	Область	Населення
Любляна Марибор	1	Любляна	Осреднєсловенська	272 220	Целє Крань
	2	Марибор	Подравська	95 171
	3	Целє	Савинська	37 520
	4	Крань	Горенська	36 874
	5	Веленє	Савинська	25 456
	6	Копер	Обално-крашка	24 996
	7	Ново Место	Південно-Східна Словенія	23 341
	8	Птуй	Подравська	18 164
	9	Трбовлє	Осреднєсловенська	15 163
	10	Камник	Осреднєсловенська	13 644