Копер (Словенія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Копер
словен. Koper, італ. Capodistria
Koper (47).jpg

Координати 45°32′47″ пн. ш. 13°43′46″ сх. д. / 45.54652777780577821° пн. ш. 13.72944444447177936° сх. д. / 45.54652777780577821; 13.72944444447177936Координати: 45°32′47″ пн. ш. 13°43′46″ сх. д. / 45.54652777780577821° пн. ш. 13.72944444447177936° сх. д. / 45.54652777780577821; 13.72944444447177936

Країна Flag of Slovenia.svg Словенія
Історична область Словенське Примор'я
Регіон Обално-крашка
Община Копер
Межує з

сусідні нас. пункти
Муджа і Сан-Дорліго-делла-Валле ?
Площа 311,2 км² км²
Висота центру 3 ± 1 м і 15 м м
Населення 23 726  (2002)
Міста-побратими Керкіра, Муджа, Феррара, Сан-Дорліго-делла-Валле, Бузет, Самара, Жиліна, Цзюцзян[d], Сент-Джон і Чешме[d]
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 05
Поштовий індекс 6000
Автомобільний код KP
GeoNames 3197752, 3197753
OSM пошук у Nominatim
Офіційний сайт koper.si  (словен.)
Копер. Карта розташування: Словенія
Копер
Копер
Копер (Словенія)
Копер у Вікісховищі?

Ко́пер[1][2][3] (словен. Koper, італ. Capodistria) — місто в Словенії, на півострові Істрія, на узбережжі Піранської затоки Адріатичного моря. Населення міста — 23 726 осіб, з передмістям — 47 539 осіб (2002).

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Преторійський палац

Копер — найбільше місто тридцятикілометрової смуги словенського узбережжя. Місто розташоване в безпосередній близкості від італійського кордону і міста Трієст, інші прибережні словенські міста — Ізола (Izola), Піран (Piran) і Порторож (Portorož) — витягнулись ланцюжком на південь від Копера.

Округ Копер офіційно двомовний, італійська мова урівняна в правах зі словенською. Недивлячись на суттєву еміграцію італійців з Істрії в Італію в роки існування Югославії, італійське населення міста перевищує 10 %.

У Копері розташований єдиний у Словенії торговий порт.

Місто сполучене новою сучасною трасою зі столицею країни Любляною, а також прибережними дорогами з італійським Трієстом і хорватською Істрією. Регулярне автобусне сполучення з Любляною, сусідніми містами Словенії, Хорватії та Італії.

В Копері є також залізнична станція, але в порівнянні з автомобільним і морським транспортом залізничний використовується дуже мало.

Місто відоме серед любителів хорового співу, тут проводяться багато музичних і фольклорних фестивалів.

Історія[ред. | ред. код]

Копер виріс з античного грецького поселення, відомого під іменем Аегіда. В римський період він отримав назву Капріс, від якого походить і сучасна назва міста.

В 568 р. в Капрісі скрилося романське населення Тергестума (Трієста) від набігу лангобардів. Деякий час місто мало назву Юстінополь в честь імператора Візантії Юстиніана II.

В VII — VIII століттях місто пережило тяжкий період, його захоплювали франки, лангобарди і слов'янські племена. В VIII столітті в місті була утворена єпархія.

Палац Лоджії

В XI столітті місто було втягнуте в боротьбу між Венецією і Священною римською імперією. За підтримку, надану йому Копером, імператор Конрад II подарував місту деякі привілеї. В 1278 р. місто було приєднане до Венеції. В складі венеціанської республіки Копер пережив надзвичайний розквіт, він став найбільшим містом і портом Істрії, в зв'язку з чим був перейменований в лат. Caput Histriae (головне місто Істрії, дослівно «голова Істрії»). Від цього словосполучення походить італійська назва міста — Каподістрія.

Після розпаду венеціанської республіки в 1797 р. Копер був приєднаний до Австрії. В період 18051813 місто контролювали наполеонівські війська, а в 1813 р. Копер знову відійшов Австрії.

Після Першої світової війни Копер разом з усім півостровом Істрія перейшов Італії, в той час як решта Далмації ввійшла в склад Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.

Після Другої світової війни Копер ввійшов в склад так званої Зони «B» вільної території Трієста, яку контролювала Югославія, після чого значна частина італійського населення міста емігрувала в Італію. В 1954 р. вільна територія Трієста перестала існувати, і Копер став частиною Югославії. Після розпаду останньої в 1991 р. місто стало частиною незалежної Словенії.

Туристичні об'єкти[ред. | ред. код]

  • Преторійський палац — найвідоміша будівля Копера, красивий палац в стилі венеціанської готики (1464 р.). Розташований на центральній площі міста Тітов Трг.
  • Палац Лоджії на площі Тітов Трг, навпроти Преторійського палацу. В будинку кав'ярня і художня галерея. (XV століття).
  • Ротонда вознесіння (XII століття) — найстаріша будівля міста.
  • Катедральний собор Успіння Богоматері (XV століття). В соборі гробниця святого Назарія — покровителя міста.
  • Палаци Армерігонья, Бельграмоні-Такко, Тотто і деяких інших відомих венеціанських родин.

Спорт[ред. | ред. код]

У місті базується футбольна команда найсильнішої словенської ліги — ФК Копер.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
  2. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  3. Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання[ред. | ред. код]