Копиль
| місто Копиль біл. Капыль |
|||||
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| 53°09′00″ пн. ш. 27°05′30″ сх. д. / 53.15000° пн. ш. 27.09167° сх. д.Координати: 53°09′00″ пн. ш. 27°05′30″ сх. д. / 53.15000° пн. ш. 27.09167° сх. д. | |||||
| Країна |  Білорусь |
||||
| Область | Мінська область | ||||
| Район | Копильський район | ||||
| Перша згадка | 1274 | ||||
| Статус | з 1984 року | ||||
| Населення | 10,5 тис. (2007) | ||||
| Поштовий індекс | 223927 | ||||
| Міста-побратими | Чехов і Йонішкіс | ||||
 Копиль
|
|||||
 Копиль
|
|||||
 Копиль на Вікісховищі |
|||||
Копиль (біл. Капиль) — місто (з 1984 року) Мінської області Білорусі, адміністративний центр Копильського району. У місті знаходиться маслосироробний завод, поблизу — велике родовище крейди.
Історія[ред. • ред. код]
Перша літописна згадка про Копиль відноситься до 1274 року.
В XIV столітті Копиль опинився в сфері впливу Великого князівства Литовського. З 1395 року увійшов у володіння князя Володимира Ольгердовича та його спадкоємців. З 1612 року, після смерті останньої представниці роду Олельковичів — князівни Софії, місто перейшло у володіння князів Радзивіллів.
За часів перебування в складі ВКЛ місто було центром староства; зокрема, старостою у 1435 році став литовський боярин Петро Монтигердович.[1]
27 серпня 1652 року Копиль отримав магдебурзьке право, печатку, герб із зображенням мисливського рогу на золотому полі, а також право на проведення ярмарків та щотижневих торгів.
У XVI столітті Копиль славився ремеслами, особливо ткацтвом, бархатними і лайковими виробами, в ньому налічувалося 6 ремісничих цехів, що мають власні статути.
Після другого розділу Речі Посполитої у 1793 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1832 року належав князю Вітгенштейну.
У XIX столітті в місті діяли пивоварний завод, 2 водяні млини, 6 магазинів, 3 школи, церква, костел, кальвініський собор, 2 єврейських молитовних будинки.
У листопаді 1917 року в Копилі встановлена радянська влада. В 1924 році Копиль стає центром району.
Відомі уродженці[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Krupska Anna. Montygierdowicz Piotr (Petrassius, Pietrasz, Petrasy), (zm. po r. 1456) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1976.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXI/4, zeszyt 91.— S. 675 (пол.)
Джерела[ред. • ред. код]
- Kopyl // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.).— S. 386—387. (пол.)
Посилання[ред. • ред. код]
|
|||||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
