Копилів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Копилів
Kopyliv s.png Kopyliv h.png
Герб Прапор
В'їзний знак у с. Копилів
В'їзний знак у с. Копилів
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Макарівський район
Рада/громада Копилівська сільська рада
Код КОАТУУ 3222783201
Основні дані
Засноване 1392
Населення 1209
Площа 0,261 км²
Густота населення 5099,62 осіб/км²
Поштовий індекс 08033
Телефонний код +380 4578
Географічні дані
Географічні координати 50°24′25″ пн. ш. 29°53′32″ сх. д. / 50.40694° пн. ш. 29.89222° сх. д. / 50.40694; 29.89222Координати: 50°24′25″ пн. ш. 29°53′32″ сх. д. / 50.40694° пн. ш. 29.89222° сх. д. / 50.40694; 29.89222
Середня висота
над рівнем моря
180 м
Місцева влада
Адреса ради с. Копилів, вул. Жовтнева, 57
Карта
Копилів. Карта розташування: Україна
Копилів
Копилів
Копилів. Карта розташування: Київська область
Копилів
Копилів

Копилів у Вікісховищі?

Копи́лів — село в Україні, в Макарівському районі Київської області. Населення становить 1331 осіб. Розташоване на автомагістралі Київ — Чоп. Відстань до районного центру — 11 км, до обласного — 45 км. Найближча залізнична станція — Бородянка, за 50 км. Площа населеного пункту — 979,15 га, кількість дворів — 917. Кількість населення — 1209 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Слово «копил» означає особливий вигляд сокири. Через село проходили один із Змійових валів, стара поштова дорога на Житомир. На території Копилова знайдені сліди діяльності людини в часи пізнього палеоліту — кам'яні рубила та сокири.

Перша письмова згадка: «Ягело, кроль полский, Владимира Олгердовича князя киевского року от рожества Христова 1392 преміни, вмісто Киева давши ему Копылье». Пізніше, в XVI столітті, згадується лише як урочище Копиловка, знову як село з 1602 року[1].

На час реформи 1861 р. у Копилові проживали 994 мешканці. У 1882 р. власником маєтку став Микола Карлович фон Мекк, син Карла Федоровича фон Мекк. У 1889—1890 рр. до Копилова два рази приїздив і проживав у ньому деякий час відомий композитор П. І. Чайковський. Мати Миколи фон Мекк— Надія Філаретівна фон Мекк була меценаткою і шанувальницею таланту Чайковського. Протягом 1876—1890 рр. вона вела з композитором листування, популяризувала його твори, надавала матеріальну допомогу, психологічно підтримувала і надихала на нові твори.

Напередодні Першої світової війни в Копилові проживали 2053 особи, існувала церковно-приходська школа, яка мала лише одну кімнату. її відвідувало 30-40 дітей.

У більшовицькому перевороті 1917 р. в Петрограді брав участь житель Копилова — Петро Маркіянович Дубрівський, який служив матросом на «легендарному» крейсері «Аврора». Повернувся до села і Андрій Іванович Шовкун — георгіївський кавалер усіх чотирьох ступенів. У кінці січня 1918 р. в Копилові було створено революційний комітет. Очолили ревком селяни-бідняки — Никанор Григорович Мудрак, який повернувся із фронту, і Михайло Лазарович Максименко.

Восени 1938 р. льотчик-герой Валерій Чкалов, який був головним суддею на спортивних змаганнях мотоциклістів, що проходили на трасі Київ — Чоп, відвідав Копилів, оглянув колгосп, завітав до школи.

10 липня 1941 р. гітлерівські війська окопували Копилів. Більш як 500 копилівців стали на захист Батьківщини. 7 листопада 1943 р. село було визволено від загарбників. Більш як 400 жителів села були нагороджені орденами і медалями, понад 200 воїнів загинуло.

З 1943 р. по 1945 р. у приміщенні маєтку Фон-Мекків розміщувався військовий госпіталь. Пізніше до 1954 р. в цьому приміщенні була розташована центральна районна лікарня, а потім — Копилівська середня школа, сільська рада.

На початку 60-х років силами колгоспу збудовано сільський стадіон у панському парку — один із найкращих у Київській області. Стадіон знаходиться у мальовничому парку площею 15 га. На відкритті стадіону була присутня багаторазова олімпійська чемпіонка, чемпіонка світу Лариса Латиніна. Стадіон став центром спортивно-масової роботи. Тут регулярно тренувалися місцеві любителі спорту з легкої атлетики, вільної боротьби, спортивної гімнастики, волейболу, футболу. Особливих успіхів досягли копилівські волейболісти і футболісти, які виступали на першість України.

У 1970 р. було створено «Копилівське дослідне поле» ННЦ «Інститут землеробства УААН» з виведення нових сортів озимих культур. Праця селекціонерів І. К. Котик та В. Ю. Буряка дали можливість вивести нові сорти озимої пшениці нового покоління, це «Поліська — 90», «Копилівчанка», «Столична» та ін.

В «Історії міст і сіл Української РСР» про Копилів початку 1970-х було подано таку інформацію:

Копилів - село, центр сільської Ради, розташоване за 11 км від районного центру. Населення - 2109 чоловік. Сільраді підпорядковані села Маковище, Северинівка.

На території села розташоване дослідне господарство Українського науково-дослідного інституту соціалістичного землеробства «Копилове», земельний фонд якого становить 5448 га, в т, ч. 3936 га орної землі та 126 га саду. Господарство вирощує зернові, овочі. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Найкраща доярка М. І. Козаченко за високі надої молока нагороджена орденом Леніна. В Копилові - середня школа, філіал Макарівської музичної школи, будинок культури, бібліотека, стадіон[2].

У 1986 р. після аварії на Чорнобильській АЕС в с. Копилів із Чорнобильського району були евакуйовані жителі с. Опачичі.

Нового розвитку село набуло після 2003 р. Зокрема, газифіковано обидва села, відновлено вуличне освітлення, по вулицях прокладаються дороги з твердим покриттям, реконструйовано амбулаторію сімейної медицини, газифіковано котельню школи, сільської ради. Проведено капітальний ремонт сільської ради, забезпечено всіма сучасними видами оргтехніки. Сільською радою створені умови для залучення інвесторів. На сьогодні працюють компанії «Ніко», «Прометей», «Газова будівельна компанія», «Алегрі», «Саксесс — Інвест».

Персоналії[ред. | ред. код]

Бейлін Петро Юхимович -лікар, вчений, письменник;

А.З Кривенко, М. І. Лиховод, К. П. Прохорова — нагороджені орденами Леніна.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Панорама маєтку фон Мекк

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
  2. Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Родічкін І.Д. Старовинні маєтки України. Маєток як синтез мистецтв. Архітектура садів парків. Поетика старовинної садиби. — К.: Мистецтво, 2005. — С.298-304.
  • История рода Фон Мекк
  • Чайковский, П.И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). Кн. 1 :[1876-1878 годы]. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - 622 с.
  • Чайковский, П.И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). -  Кн. 3. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - С. 1305-2033.
  • Чайковский П.И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). Кн. 2 : [1879-1881 годы]. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - С. 623-1304.
  • Ащенко Н. В., Букет Є. В., Нетреба Д. С. та ін.; Упоряд. Букет Є. В. Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ: «Логос», 2006. — С. 302—313.
  • (Інформація) про Копилів на Сайті Макарівської РДА
  • Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.PDF

Посилання[ред. | ред. код]