Захарія Копистенський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захарія Копистенський
Ім'я при народженні Захарія Копистенський
Псевдонім Азарія
Народився друга половина XVI ст.
Перемишль, Руське воєводство, Королівство Польське
Помер 21 березня 1627(1627-03-21)
Київ
Поховання Києво-Печерська лавра
Діяльність проза
Мова творів російська
Напрямок полемічна література
Жанр богословський трактат
Magnum opus Палінодія, або книга оборони
Конфесія православ'я

Захарія Копистенський (псевдонім Азарія; друга половина XVI ст. — 21 березня 1627) — руський шляхтич з Перемишля, український письменник, культурний і церковний діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1624 року. Один з теоретиків концеції Київ — Другий Єрусалим[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Представник роду дрібної руської шляхти — Копистенських гербу Леліва[2], дідичним селом яких було Кописно в Перемиській землі (тепер Польща). Правдоподібно, був сином брата (братанком) Михаїла Копистенського — відомого православного єпископа, який не перейшов на унію з РКЦ.[3] Здобув освіту в Львівській братській школі. Вільно володів грецькою і латинською мовами.

1616 року переїхав до Києва, вступив у Київське братство, де розвинув видавничу і полемічно-літературну діяльність. Того ж року написав передмову до Часослова — першої книги, виданої 20 грудня 1616 року Києво-Печерською друкарнею.

Після смерті Єлисея Плетенецького 20 листопада 1624 року Захарія Копистенський був поставлений архімандритом Києво-Печерської Лаври.

Копистенський — автор богословських трактатів: «Книга про віру єдину…» (16191621), «Книга про правдиву єдність православних християн» (1623), передмови до «Часослова» (1616), «Бесіди на діяння святих апостолів]» (1624), Толкованіє на Апокаліпсис, (1625), «Номоканона» (1624), «Тріодь пісна» (1627), проповідей "Казанье на честном погребі Еліссеа в ієросхимомонасех Евфиміа Плетенецкого", 1625 та "Оміліа, албо казаньє на роковую память... Еліссеа... Плетенецкого", 1625, тощо.

Брав участь у полеміці разом із представниками інших християнських течій. Його найбільшим полемічним твором вважається «Палінодія, або книга оборони» (1621—1622 рр.), що була спрямована проти католицизму та унії і виражала ідею об'єднання Східної Європи під егідою православ'я.

Помер 21 березня (велика середа Страсного тижня) 1627 року. Був похований в каплиці князів Корецьких у Києво-Печерській лаврі, де була його надгробна плита з епітафією.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Яковенко Н. Символ «Богохранимого града» у пам'ятках київського кола (1620—1640-ві роки) // Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI—XVII ст. — Київ: Критика, 2002. с. 307
  2. Миненко Ю. В. Астральні символи на гербах української шляхти XVI—XVIII ст. [Архівовано 13 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Українське небо 2 Студії над історією астрономії в Україні: збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. — Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, 2016. — с. 234—240.
  3. Rechowicz M. Kopystyński (Kopysteński) Mateusz h. Leliwa // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 26. (пол.)
  4. Калнофойскій Аθанасій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 40.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Захарія Копистенський