Копус Олександр Олегович
| Олександр Копус Копус Олександр Олегович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1999 м. Вишгород | |
| Смерть |
7 березня 2022 поблизу с. Мощун | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «Віскі» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Копус Олександр Олегович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Олександр Копус народився 1999 року у Вишгороді, дорослим жив в Козаровичах, що у Київській області. Працював експедитором. У 2018 році був призваний на строкову службу до лав ЗСУ. Перші п'ять місяців ніс службу у військовій частині у селі Шипинці на Хмельниччині. Потім підписав 3-річний контракт із ЗСУ, потрапив до складу 72-ї окремої механізованої бригади. У 2020 році, під час виконання бойового завдання Олександр Копус отримав поранення. Російське вторгнення в Україну розпочалося за 5 днів до закінчення контракту. Разом із співслуживцями браву участь у бойових діях на Київщині. Загинув у ніч з 6 на 7 березня поблизу села Мощун. Під час наступу ворогів міномет «Молот" (М 120-15) не витримав навантаження і його розірвало. Олександру Копусу, який з побратимами перебував біля нього, відірвало ноги[1].
Родина[ред. | ред. код]
Разом з дружиною Юлією виховував двох доньок. Молодша Валерія народилася напередодні російського вторгнення в грудні 2021 року.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ leralauda (14 жовтня 2022). Ми прийшли не вмирати, а захищати. Історії вшанування трьох захисників. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 134/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |