Корана (річка)
45°30′0″ пн. ш. 15°34′30″ сх. д. / 45.50000° пн. ш. 15.57500° сх. д.
| Корана | |
|---|---|
 | |
| 44°54′09″ пн. ш. 15°36′36″ сх. д. / 44.902455555556° пн. ш. 15.610027777778° сх. д. | |
| Витік | Національний парк Плитвицькі озера |
| • координати | 44°54′09″ пн. ш. 15°36′36″ сх. д. / 44.902455555556° пн. ш. 15.610027777778° сх. д. |
| Гирло | Купа |
| • координати | 45°29′59″ пн. ш. 15°34′32″ сх. д. / 45.499730555556° пн. ш. 15.575694444444° сх. д. |
| Басейн | Дунайу |
| Країни: |  Хорватія Боснія і Герцеговина |
| Регіон | Лицько-Сенська жупанія Карловацька жупанія  |
| Довжина | 134,2 км |
| Площа басейну: | 2595 км² |
| Середньорічний стік | 86 м³/с |
| Притоки: | Слуньчиця, Мрежниця, Радоня |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Корана (хорв. Korana) - річка в Хорватії та Боснії і Герцеговині, права притока річки Купа. Її довжина становить 134,2 км, а площа басейну - 2595 км².[1] Річка належить до басейну Дунаю, а її води через Саву та Дунай стікають до Чорного моря.[1][2]
Корана формується у районі Плитвицьких озер, де води озерної системи, Плитвиці, а також Білої і Чорної річки пов'язані з витоковою частиною річки.[1][3] Виток і верхня частина долини лежать у карстовому районі, де вапнякові породи та тривалий процес осадження травертину сформували природні бар'єри, водоспади й озера Плитвицької системи.[4][2]
Нижче Плитвицьких озер Корана тече каньйоноподібною долиною; у посушливі літні періоди на окремих ділянках верхньої течії можливе часткове або повне пересихання русла, що пов'язано з карстовими гідрогеологічними умовами.[2] Після виходу з парку річка приблизно на 25 км утворює ділянку державного кордону між Хорватією та Боснією і Герцеговиною, а далі повертає на північ і північний захід територією Хорватії.[5]
Корана протікає через місто Слунь, де в неї впадає Слуньчиця. У місцевості Растоке Слуньчиця впадає в Корану через систему з 23 водоспадів заввишки 22-25 м.[6] Нижче Слуня Корана тече в напрямку Карловаца, де впадає в Купу. Біля Карловаца вона приймає одну зі своїх головних лівих приток - Мрежницю.[1]
Корана є типовою карстовою річкою. Її верхня частина тісно пов'язана з гідрологічною системою Плитвицьких озер, що вважається винятковим прикладом тривалих геологічних і біохімічних процесів творення туфових бар'єрів.[4] Збереження якості води в цьому басейні має ключове значення для підтримання процесу травертиноутворення.[3]
У сучасній науковій літературі Плитвицьку систему описують як комплекс із 16 каскадних озер, розташованих приблизно на 9 км із перепадом висот близько 162 м; наприкінці цієї системи починається течія Корани.[7] Динаміка зростання й ерозії туфових бар'єрів безпосередньо впливає на рівні води, витрати, втрати води з системи та морфологію водойм у верхів'ях Корани.[7][8]
Офіційні матеріали національного парку зазначають, що озерна система виникла в колишній річковій долині завдяки зростанню туфових бар'єрів, а самі бар'єри продовжують активно змінювати вигляд озер і водоспадів і в наш час.[9] Для верхньої Корани та Плитвицьких озер характерні також втрати води у карстове підземелля, особливо в маловодні періоди.[7]
Серед головних приток Корани, за даними енциклопедичних джерел, виділяють Слуньчицю і Мрежницю як ліві притоки та Радоню як праву притоку.[1] Річка багата на рибу; серед характерних видів згадано, зокрема, форель, харіус, щуку, коропа, клена, окуня та молодицю.[1]
За даними малакологічного дослідження 2009-2012 років, у Корані виявлено 33 види водяних молюсків, що підкреслює її біологічне різноманіття як карстової річки.[5] У тій самій роботі річку охарактеризовано як таку, що на більшій частині течії зберігає природний характер русла; виняток становлять кілька гребель і коротка ділянка в межах Карловаца.[5]
Корана є важливим природним елементом історико-географічного регіону Кордун, який простягається вздовж її течії.[10] Долина річки та пов'язані з нею ландшафти мають природоохоронне, туристичне й культурне значення, зокрема в районах Плитвицьких озер, Слуня та Растоке.[4][6] Значення Корани для національного парку пов'язане не лише з поверхневим стоком, а й із підтриманням активних карстових і туфоутворювальних процесів, які визначають виняткову цінність Плитвицьких озер.[7][9]
Місцевість Растоке при впадінні Слуньчиці в Корану відома як ансамбль водоспадів і традиційних млинів, збудованих із кам'яними основами та дерев'яними надбудовами.[11] Завдяки поєднанню річкового ландшафту та історичної забудови ця частина долини Корани має окреме культурно-ландшафтне значення.[11]
У нижній течії, в межах Карловаца, Корана виконує також рекреаційну функцію. Офіційні туристичні ресурси міста відзначають річку як основу літнього відпочинку, а міське Фогінове купалище на Корані описують як головне річкове купальне місце Карловаца.[12][13]
- 1 2 3 4 5 6 Korana. Hrvatska enciklopedija (хор.). Leksikografski zavod Miroslav Krleža. Процитовано 4 квітня 2026.
- 1 2 3 Korana - a river reaching the Black Sea. Nacionalni park Plitvička jezera (англ.). 29 серпня 2023. Процитовано 4 квітня 2026.
- 1 2 Plitvice Lakes Extension (Croatia) - IUCN Technical Evaluation. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 4 квітня 2026.
- 1 2 3 Plitvice Lakes National Park. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 4 квітня 2026.
- 1 2 3 Beran, Luboš (2013). Aquatic molluscan fauna (Mollusca) of the Korana River (Croatia). Natura Croatica (англ.). 22 (2): 223—234. Процитовано 4 квітня 2026.
- 1 2 Slunjčica. Hrvatska enciklopedija (хор.). Leksikografski zavod Miroslav Krleža. Процитовано 4 квітня 2026.
- 1 2 3 4 Čanjevac, Ivan; Orešić Danilović, Iva; Rubinić, Josip; Meaški, Hrvoje (2021). Hydrological System of the Plitvice Lakes-Trends and Changes in Water Levels, Inflows, and Losses. Hydrology (англ.). 8 (4): 174. doi:10.3390/hydrology8040174. Процитовано 4 квітня 2026.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Čanjevac, Ivan; Martinić, Ivan; Radišić, Maja; Rubinić, Josip; Meaški, Hrvoje (2023). Hydrology, Hydrogeology and Hydromorphology of the Plitvice Lakes Area. Plitvice Lakes. Springer Water (англ.). Cham: Springer. с. 17—64. doi:10.1007/978-3-031-20378-7_2. Процитовано 4 квітня 2026.
- 1 2 Creator of waterfalls and lakes. Nacionalni park Plitvička jezera (англ.). Процитовано 4 квітня 2026.
- ↑ Kordun. Hrvatska enciklopedija (хор.). Leksikografski zavod Miroslav Krleža. Процитовано 4 квітня 2026.
- 1 2 Rastoke. Hrvatska enciklopedija (хор.). Leksikografski zavod Miroslav Krleža. Процитовано 4 квітня 2026.
- ↑ Karlovac River Activities. Visit Karlovac (англ.). Процитовано 4 квітня 2026.
- ↑ Foginovo kupalište. Visit Karlovac (хор.). Процитовано 4 квітня 2026.
