Корвайське абатство

|1 = thumb|2 = Corvey_Anlage_vom_Torhaus...

Корвайське абатство
51°46′40″ пн. ш. 9°24′36″ сх. д.
Тип	абатство монастир релігійна громада і королівський палац
Статус спадщини	світова спадщина ЮНЕСКО і пам'ятник архітектури NRWd
Країна	Німеччина : ISO3166-1 alpha-3:DEU; ISO3166-1 цифровий:276;
Розташування	Гекстер
Архітектурний стиль	бароко
Площа	12 га
Засновано	9 століття
Стан	збереженоd
Сайт	schloss-corvey.de
Корвайське абатство (Німеччина)
Корвайське абатство у Вікісховищі

Вестверк абатства (873-85) — найстаріший зі збережених — 2014 року оголошено пам'яткою Світової спадщини

Корвайське абатство (нім. Fürstabtei Corvey) — колишнє імперське абатство ордена св. Бенедикта в Німеччині, розташоване на річці Везер, за 2 км на північний схід від міста Гекстер.

Історія

При заступництві Людовіка Благочестивого монастир заснували в 815 році два онуки Карла Мартелла на ім'я Вала і Аделард, які прибули з Корбійського абатства в Пікардії, заснованого королевою Батильдою. Нижньосаксонську обитель спочатку називали «новим Корбі», потім ця назва видозмінилася в «Корвай». 822 року монастир було переведено на нинішнє місце.

Корвайське абатство знаходилось на одному з найбільш людних шляхів середньовічної Німеччини, Геллвеґе, і тому тут часто бували германські монархи, які обдаровували його привілеями. Зокрема, цей монастир першим на схід від Рейну та на південь від Фризії почав карбувати монети. Монастирська церква св. Петра, що належить до часу останніх Каролінгів, була перебудована за абата Вібальда в середині XII століття. Це одна з найдавніших пам'яток монастирської архітектури на території Центральної Європи.

У середньовіччі Корвайське абатство стало великим культурним центром, де здобули освіту саксонський історик Відукінд Корвайський та місіонер Ансгар, який хрестив скандинавів. Тут був скрипторій, велося літописання (див. Корвайські аннали). Монастирська бібліотека зберігала безцінні рукописи, зокрема п'ять перших книг «Анналів» Тацита (примірник сьогодні втрачений).

З XV століття почався занепад абатства. Проте в 1792 році статус імперського Корвайського абатства був підвищений папою до князівства-єпископства, яке було ліквідовано за наполеонівської секуляризації (1803). Після наполеонівських війн Корвай та його землеволодіння опинилися в руках ландграфів Гессен-Ротенбурзьких, які перебудували будівлі абатства у князівську резиденцію. У 1840 році титул князя Корвайського та герцога Ратиборського отримав принц Віктор Гогенлое-Шиллінгсфюрст — старший брат Хлодвіга фон Гогенлое, майбутнього канцлера Німецької імперії.

Бібліотека

Знаменита абатська бібліотека давно розпорошена серед різних бібліотек, але «княжа бібліотека» (Fürstliche Bibliothek), аристократична родинна бібліотека, що містить близько 74 000 томів, переважно німецькою, французькою та англійською мовами, після ліквідації бібліотеки абатства близько 1834 року, збереглася в замку. Винятковою особливістю збірки є велика кількість англійських романтичних романів, деякі в унікальних примірниках, оскільки в Британії художню літературу частіше позичали, ніж купували, тож її багато читали в бібліотеках, які мали абонемент. Поет і автор гімна Німеччини Deutschlandlied, Август Генріх Гофман фон Фаллерслебен, працював тут бібліотекарем з 1860 року й до своєї смерті в 1874 році. Похований на церковному цвинтарі.

Галерея

• 
  Геральдичні кольори
• 
  Імператорська зала
• 
  Бібліотека сьогодні
• 
  Корвай сьогодні

Література

• Joachim Poeschke (Hg.): Sinopien und Stuck im Westwerk der karolingischen Klosterkirche von Corvey. Рема-Verlag, Мюнстер 2002, ISBN 978-3-930454-34-1 Rhema-Verlag, Münster 2002, ISBN 978-3-930454-34-1

Посилання

• Fürstabtei Corvey (нім.)