Корвет проекту 58250

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Корвет проекту 58250.jpg
Корвет проекту 58250
Проект
Назва: проект 58250 «Володимир Великий»
Будівники: ЧСЗ, Миколаїв
Оператори:  Військово-морські сили України
Будівництво: 2011 — по т.ч.
Будується: 1
Заплановано: 4
Основні характеристики
Тип: корвет
Водотоннажність:
  • стандартна: 2500 т
  • повна: 2650 т
Довжина:
  • максимальна: 112,0 м
  • по КВЛ: 100,0 м
Ширина: максимальна: 13,5 м
Осадка: 3,5 м
Потужність: головні дизелі та дизель-генератори (Caterpillar)
Двигуни: Газо-турбинна установка (Зоря-Машпроект)
Швидкість: не менше 30 вуз.
Дальність
плавання:
4000 миль (14 вуз.)
Автономність: 30 діб
Екіпаж: 110 осіб
Навігаційне та
радіолокаційне обладнання:
  • 3D РЛС виявлення надводних і далеких повітряних цілей
  • 3D РЛС виявлення надводних та повітряних цілей на середній дистанції
  • АСУ бойовими діями
  • РЛС дальнього загоризонтного цілевказування для УРО
  • Радіолокаційна система управління АУ
  • ОЕлС «Sarmat»
  • Підкільова ГАС и ГАС із протяжною антеною, що буксирується
Засоби електронної
боротьби:
Система РТО та РЕБ
Озброєння:
Авіаційна група:

Корвет проекту 58250 (серія «Володимир Великий») — перспективний багатоцільовий бойовий корабель, розроблений миколаївським державним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування» (ДП «ДПЦК») для потреб Військово-морських сил України. Розробка проекту була завершена у 2008 році, а будівництво першого корабля почалося у травні 2011 року, спуск на воду спочатку планувався у 2012 році. З тих пір строки завершення будівництва неодноразово переносилися, у 2017 озвучено намір здати перший корабель у 2022 році.

Корабель є дещо більшим за корвети, і несе озброєння протиповітряної та протиракетної оборони, протикорабельну та протичовнову зброю, що наближає його за бойовою цінністю до фрегату.[a] Призначений для вирішення задач мирного часу та ведення бойових дій та спеціальних операцій самостійно, у складі корабельних тактичних груп і угрупувань різноманітних сил.

Історія[ред.ред. код]

Попередні розробки[ред.ред. код]

Роботи з проектування розпочалися після прийняття відповідного розпорядження Кабінету міністрів України від 9 серпня 2005 р. № 325-р,[1] тоді було вирішено виділити на ці потреби  805 млн. Ініціатором програми був тодішній міністр оборони Анатолій Гриценко. Корвет планувався як заміна застарілим кораблям, які Україна успадкувала від ЧФ ВМФ СРСР. Також «корветна програма» мала б відродити занепалу галузь кораблебудування України.

До цього в 2002 році, в КП «ДПЦК» під керівництвом Сергія Кривко в ініціативному порядку для заводу «Ленінська кузня» (Київ) було розроблено проект корвета «Гайдук-21», як продовження серії корветів проекту 1124М «Альбатрос». Цей проект свого часу було запропоновано Міністерству оборони України, але піля довгих обговорень було відхилено й до 2005 року було підготовлено ТТЗ на створення корабля водотоннажністю в 2000 тонн. Майбутній корабель мав бути сумісним з кораблями НАТО.

Проектування[ред.ред. код]

В ході розробки проекту українські конструктори відвідали ключові центри військового кораблебудування в Західній Європі, тож 58250 став результатом узагальнення найкращих здобутків останніх років галузі. Реальне фінансування почалося тільки в другій половині 2007 р. Ескізний проект (в семи варіантах) був завершений на початку 2008 року. Він показав, що потрібні ТТХ корабля можна досягти лише за «упаковки» запропонованого озброєння й технічних засобів в 2500 тонн. Реальність створення такого корабля підтвердив технічний проект, який було захищено на РНБО в листопаді 2009 року. Головний конструктор проекту — Сергій Кривко, автор великої кількості проектів кораблів і катерів, які будуються в Україні й за кордоном. Найактивнішу участь в розробці й спостереженні за проектом взяв провідний фахівець Департаменту закупівель МО України капитан 1 рангу запасу Червоний С. М.

В складі технічного проекту, вперше в історії українського кораблебудування, під керівництвом КП «ДПЦК» була сформована спільна міжнародна кооперація співвиконавців проекту — розробників нового й постачальників серійного озброєння й технічних засобів. До участі в проекті було залучено 29 українських і більше 10 провідних європейських компаній. Корабель має бути оснащений на 60 % з комплектуючого обладнання, виготовленого в Україні, інше припадає на озброєння й технічні засоби, які закуповуються у європейських країн, де партнерами українських кораблебудівників виступили компанії з Італії, Швейцарії, Франції, Німеччини, США, Данії й Нідерландів. Також передбачено можливість виготовлення експортної версії корабля, при якій можлива як комплектна поставка на експорт готового корабля, так і у вигляді комплектів для збирання з наступним трансфером технології.

Спроектований корабель виглядає більшим за корвети, але меншим за фрегати. Конструктори змогли «засунути» в нього зброю, яка дозволить повноцінно виконувати функції протиповітряної та протиракетної оборони, протикорабельної та протичовнової. Саме це наближає бойову цінність такого корвету до фрегату, водотонажність яких починається з 3500 тонн. Зовнішній вигляд проекту свідчить, що при його реалізації буде застосовано елементи стелс-технології — основна зброя буде захована всередині корабля.[2][3]

26 листопада 2009 року комісія Міністерства оборони України підписала акт прийняття проекту майбутнього українського багатоцільового корабля класу корвет.[4]

Будівництво[ред.ред. код]

За результатами тендеру з вибору заводу-будівника, будівництво серії повинно було бути розгорнуте на «Чорноморському суднобудівному заводі», який належить групі компаній «Смарт»[b]. За часів СРСР на його верфах будували авіаносці. Але за часів Незалежності тут добудували лише один військовий корабель — корабель управління «Славутич» проекту 1288-4. В 2006—2007 роках завод не побудував жодного судна. Втім, на той час технічні можливості заводу, за оцінками експертів, дозволяли виконати замовлення. В 2008—2009 роках були вкладені кошти в модернізацію виробництва, а інформація про будівництво військового корабля викликала неабияке піднесення серед працівників заводу.

Умовою перемоги в тендері була здатність вести будівельні роботи власними силами без фінансування з боку держави протягом півроку й наявність критого елінгу. На 2010 рік в проекті бюджету на корвет передбачалося виділити 180 млн. За словами керівника департаменту розробки й закупівлі озброєння МО Володимира Грека, цього було цілком достатньо для початку будівництва.

Сильною стороню заводу була наявність проектно-конструкторського центру, в якому працювало близько 100 спеціалістів. Всі ці роки вони були задіяні в сфері виконання замовлень військового кораблебудування. Щоправда не для України.

Інші, відсіяні, учасники тендеру — київська «Ленкузня», керченський «Залив» й миколаївський завод ім. 61 комунара. Перших двох учасників відкинули ще й з огляду на їх розташування. Адже саме в Миколаєві базується розробник проекту. Не останню роль зіграло й геополітичне розташування Миколаєва в глибині території України по відношенню до Росії — держави, яку екс-міністр оборони Єхануров свого часу включив до переліку потенційних ворогів.

20 січня 2010 року командувач ВМС Ігор Тенюх озвучив плани закладки головного корабля вже в лютому, а також назвав його можливу назву «Львів», адже до втілення проекту задіяно близько 250 підприємств України, сред яких є й підприємства Львівщини.[5]

28 квітня 2010 року на Чорноморському суднобудівному заводі почалися роботи з підготовки до будівництва корвету.

Закладна табличка Володимира Великого

Фактично будівництво головного корабля розпочалося у травні 2010 року. Тоді на підприємстві було розрізано метал та зварено перші елементи секцій майбутнього корвета. Через брак фінансування роботи були заморожені протягом наступних півроку. 17 травня 2011 року на ЧСЗ Президент України взяв участь у церемонії закладки головного корабля серії «Володимир Великий» (заводський номер 01701).[6]

Після зміни військово-політичного керівництва країни плани щодо будівництва зазнали певних змін. Мова йшла про зміну конфігурації озброєння проекту 58250, відмову від західних на користь російських зразків. Однак після переговорів з російськими компаніями, українське Міністерство оборони дійшло висновків, що російська зброя та обладнання не зробить проект дешевшим, однак послабить можливості корабля. 9 березня 2011 року Кабінет міністрів України затвердив Концепцію Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу «корвет» за проектом 58250, яка передбачала будівництво чотирьох кораблів до 2021 року.[7][8]

Всього було заплановано побудувати до 2026 року 10-12 кораблів проекту 58250, в тому числі 4 повинні були увійти до складу українського флоту 2021 року.[c] Раніше планувалося, що «головний» корабель серії вдасться здати в кінці 2012 року.[d] Вартість «головного» корвета оцінювалася на рівні 250 млн. Вартість серійних корветів очікувалася на рівні 200—210 млн.[2]

Згідно зазначеної програми, планувалося виділити 16.1 млрд на розробку робочої й експлуатаційної документації, створення головних зразків корабельної техніки, закупівлю серійної закордонної техніки, побудову серії з чотирьох кораблів, доопрацювання інфраструктури базування й закупівлю боєзапасу.[9]

Програму передбачалося виконати протягом 2011—2021 років. Прогнозований обсяг фінансових ресурсів, згідно Програми, на момент її затвердження складав загалом 16209,61 млн грн. В тому числі: проектування — 1465 млн грн., будівництво головного корабля — 2090,6 млн грн., серії з трьох наступник кораблів — 9603,52 млн грн., закупівля корабельного боєзапасу — 2898,15 млн грн., створення системи базування кораблів — 152,34 млн грн.

Секція корвета
Секція корвета

У серпні 2012 року були оприлюднені фотографії двох секцій корвета, які свідчили про виконання робіт згідно з планом. Завершення будівництва планувалося на 2015 рік.[10]

У вересні 2013 року в Україні розсекретили зовнішній вигляд корабля, було оприлюнено його макет.[11]

В липні 2014 року фінансування програми було призупинене для економії бюджентних коштів, в зв'язку з російською збройною агресією, інтервенцією до Криму та початком Війни на сході України[12]. Проте до кінця літа 2014 року з коштів, отриманих заводом ще в грудні 2013 р., вдалося практично завершити формування корпусу, корабель отримав частину комплектуючого обладнання. В листопаді 2014 року командувач ВМС віце-адмірал Сергій Гайдук заявив, що відсоток готовності корабля складає 43 %.[13]

В січні 2016 року Сергій Гайдук заявив, що подальше зволікання з реалізацією державної програми з будівництва корвета може призвести до низки негативних наслідків, починаючі від руйнації національної системи кораблебудування, дискредитації країни, як надійного партнера перед іноземними постачальниками унікального обладнання, аж до втрати бойового потенціалу ВМС, наслідком чого буде панування ворожого флоту біля наших берегів, видобуток вуглеводної сировини в нашій виключній економічній зоні та інші виклики національним інтересам України на морі, а активізація робіт з будівництва нового корвета у 2016 р. дозволить вже до кінця 2018 р. отримати готовий корабель та створити умови для швидкого та гарантованого відновлення боєздатності ВМС України. Лише наявність нових корветів дозволить ВМС виконувати завдання за межами територіальних вод. За його словами, на цей час загальна технічна готовність корвета «Володимир Великий» становила 32 %.[14]

За оцінками виробника, на 2016 рік корпус був готовий на 80 %, а загальна технічна готовність корабля становила 17 %.[15]

13 серпня 2016 року за словами командувача ВМС віце-адмірала Ігора Воронченко були готові 7 секцій і надбудова головного корабля, готовність приблизно на 20 %.[16][17]

В січні 2017 начальник Генерального штабу — головнокомандувач Збройних сил України генерал-армії Віктор Муженко заявив, що на той момент не було політичних рішень інших країн на продаж Україні летального озброєння для корвету включно з системами протиповітряної оборони, артилерійськими системами, та ракетними системами. Натомість, відбувається розробка комплексів озброєння на українських підприємствах.[18] Таким чином, станом на початок 2017 року попередні домовленості щодо постачань протикорабельних ракет, артустановок, зенітно-ракетних комлпексів та торпед Францією, Німеччиною та Італією були порушені та вже не діяли.

Станом на початок 2017 року Україна витратила: на закупівлю гармати ОТО Melara 76/62 Super Rapid 11 723 549 грн., а на артилерійський комплекс малого калібру 35-мм GDM-008 «Millenium» — 27 049 399 грн.[19] Відомості про поставки озброєнь за контрактами відсутні.

У січні 2017 року, командувач ВМС Ігор Воронченко, в інтерв'ю ТРК «Бриз», повідомив про продовження фінансування будівництва корвету та висловив сподівання, що до 2020 року він буде спущений на воду.

2 лютого 2017 року, в ході 6-ї міжнародної конференції «Управління в секторі безпеки: виробництво, продаж і закупівля озброєнь», заступник міністра оборони України Ігор Павловський заявив, що Україна відновлює державну цільову оборонну програму зі створення нового українського корвета для Військово-морських сил. За даними заступника міністра оборони, в 2017 році фінансування програми «корвет» має скласти понад 1 млрд грн. На той момент військове відомство вело переговори з суднопромом з перевідступлення укладеного в 2009 році з Чорноморським суднобудівним заводом (ЧСЗ, Миколаїв) контракту на будівництво корвета. Було зазначено, що є чотири компанії, які хочуть будувати корвет, зокрема серед них і КП «Дослідно-проектний центр кораблебудування» (Миколаїв).[20][21]

Станом на квітень 2017 року 11 секцій корпусу були готвоі до з'єднання. Проте у загальному відсотку це близько 17 % всього об'єму робіт з будівництва корабля, хоча корпус готовий на 80 %.[22][16]

В липні 2017 суднобудівний субхолдинг компанії «Смарт-холдинг» об'єднання Smart Maritime Group заявив про неможливість добудови корвета «Володимир Великий» через припинення державного фінансування проекту. У повідомленні сказано, що за оцінками компанії, добудова першого корвета потребуватиме близько чотирьох років, однак формування уточненого графіка робіт можливе тільки за умови переоцінки обсягів і термінів відновлення фінансування.[23] Таким чином, можливий оптимістичний строк здачі корабля переноситься на 2021 рік.[24]

22 листопада 2017 року Кабінет Міністрів України затвердив своєю постановою № 879 нову редакцію Державної цільової оборонної програми «Корвет».[25] Її реалізацію перенесено з 2021-го на 2028 рік. Загальний кошторис збільшено майже вдвічі, що становить 31 млрд. 930 млн гривень. На ці кошти програмою передбачено фінансування будівництва 4-х кораблів класу «корвет» проекту 58250. Згідно якої, перший корабель планують передати Військово-морським Силам України вже у 2022 році. На нього виділять 857,65 млн гривень вже у 2018 році. Другий корвет проекту 58250 українські ВМС отримають у 2024 році, третій та четвертий — у 2026 та 2028 роках відповідно. Загальна вартість головного корабля оцінюється у 3618,62 млн гривень, що в перерахунку на курс 2017 року складало 134,71 млн доларів США. Також програмою передбачено закупівлю корабельного боєзапасу, на що буде витрачено 3578,79 млн гривень. Скоріше за все, до нього ввійдуть протикорабельні ракети «Нептун» та можливі зразки артилерійського озброєння, що може бути виготовлене на вітчизняних заводах.[26][27][28]

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Основні параметри[ред.ред. код]

Попри те, що корабель проекту 58250 належить до класу «корвет», його параметри та можливості дещо переважають загальноприйняті для класу стандарти. 58250 має водотоннажність 2650 тон (корвет — 500—2000 т) і може виконувати не дві, а одразу три бойові задачі (боротьба з надводними, підводними та повітряними цілями). Корабель має довжину 112 метрів і ширину 13,5 метрів. Осадка — 5,6 метрів. Екіпаж корвета становить 110 осіб. Автономність плавання — 30 діб.

Озброєння[ред.ред. код]

Ударне. Уряд України вів переговори одразу з кількома західними виробниками протикорабельних ракет (ПКР). Швеція відмовилася від співпраці з Україною і дала негативну відповідь на прохання поставки ПКР RBS-15. Натомість французький уряд погодив поставки в Україну протикорабельних ракет Exocet MM40 Block3 (дальність ураження до 200 км). На корветі пр.58250 планується розміщення двох пускових установок із загальним боєзарядом у 8 ракет.

Артилерійське На кораблі планується розміщення двох артустановок малого калібру виробництва Німеччини Millennium, 35 mm Naval Gun System (GDM-008)(дальність ураження 5 км) та італійської гармати середнього калібру 76/62 Super Rapid (дальність ураження 16 км). Також йде розробка бойового модуля українського виробництва для боротьби з асиметричними загрозами.

Зенітне Зенітно-ракетний комплекс ASTER 15 французького виробництва (дальність ефективного враження — 30 км).

Торпедне Два тритрубні торпедні апарати В515 виробництва концерну Eurotorp (дальність дії залежно від типу використаної торпеди 5-25 км)

Перелік кораблів проекту[ред.ред. код]

Назва Бортовий № Виробник Заводський № Дата закладки Спуск на воду Введення до складу Флот Стан
«Володимир Великий» ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» 01701 17.05.2011 ВМС України Будується, заплановане введення до строю на 2022 рік
ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» ВМС України Заплановане введення до строю на 2024 рік
ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» ВМС України Заплановане введення до строю на 2026 рік
ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» ВМС України Заплановане введення до строю на 2028 рік

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Базова платформа передбачає варіант звичайного корвета і «кишенькового фрегата». Для українського флоту було обрано другий варіант.
  2. російський капітал, Вадим Новинський
  3. відповідно до «Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу «корвет» за проектом 58250»
  4. тоді планувалося що закладка відбудеться восени 2009 року

Посилання[ред.ред. код]

  1. Розпорядження Кабінету міністрів України "Про будівництво корабля класу «корвет» № 325-р від 09.08.2005
  2. а б Олександр Аргат (2009-12-15). Проект 58250: останній шанс українських корабелів. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. Процитовано 11 грудня 2017. 
  3. Корвет проекту 58250. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. Процитовано 11 грудня 2017. 
  4. Український корвет відповідатиме характеристикам легкого фрегата. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. Процитовано 11 грудня 2017. 
  5. Корвет закладть у лютому і, можливо, назвуль "Львів" - Тенюх. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2010-01-20. Процитовано 12 грудня 2017. 
  6. Закладка корвету «Володимир Великий», фоторепортаж (Сайт Президента України, 17.05.2011)
  7. Український корвет буде без російського озброєння - Михайло Єжель. https://wartime.org.ua/. Військова панорама. 2011-11-15. Процитовано 11 грудня 2017. 
  8. На новітньому українському корветі не буде російської зброї. Проект 58250 вже не змінюватимуть. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. Процитовано 11 грудня 2017. 
  9. Азаров затвердив будівництво корветів за 16 мільярдів. https://www.epravda.com.ua/. Економічна правда. 2011-11-09. Процитовано 11 грудня 2017. 
  10. Хід будівництва корвета пр.58250 “Володимир Великий”. https://wartime.org.ua/. Військова панорама. 2012-08-28. Процитовано 11 грудня 2017. 
  11. Украина рассекретила внешний вид новых корветов. https://lb.ua/. Лівий берег. 2013-09-23. Процитовано 11 грудня 2017. 
  12. Україна призупинила будівництво військових кораблів класу «Корвет». https://wartime.org.ua/. Військова панорама. 2014-07-25. Процитовано 11 грудня 2017. 
  13. ВМС Украины до конца 2015 г получит два артиллерийских катера — Гайдук. https://rian.com.ua/. РИА Новости Україна. 2014-11-16. Процитовано 11 грудня 2017. 
  14. Основу відновлених ВМС України мають становити нові корвети проекти 58250, - С. Гайдук. https://defence-ua.com/. Defense Express. 2016-01-20. Процитовано 11 грудня 2017. 
  15. Украина создает "москитный флот". https://www.segodnya.ua/. Сегодня. 2016-06-05. Процитовано 11 грудня 2017. 
  16. а б Готовність корпусу багатоцільового корвету на Чорноморському суднобудівному заводі. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2017-04-19. Процитовано 11 грудня 2017. 
  17. Командувач ВМС: коротко про перспективи. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2016-08-16. Процитовано 11 грудня 2017. 
  18. Муженко сказав, що гальмує будівництво нового корвета для ВМС. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2017-01-19. Процитовано 11 грудня 2017. 
  19. Закупівля комплектуючих і озброєння для українського корвета пр. 58250. https://wartime.org.ua/. Військова панорама. 2017-01-31. Процитовано 11 грудня 2017. 
  20. Україна відновить програму створення нового українського корвета для ВМС. http://tyzhden.ua/. Український тиждень. 2017-02-02. Процитовано 11 грудня 2017. 
  21. Україна поновлює будівництво військових кораблів. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2017-02-02. Процитовано 11 грудня 2017. 
  22. Стан будівництва корвету проекту 58250 на Чорноморському суднобудівному заводі.. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2017-04-19. Процитовано 11 грудня 2017. 
  23. Завершення будівництва корвета "Володимир Великий" відклали на невизначений термін. https://ukranews.com/. Українські новини. 2017-07-20. Процитовано 11 грудня 2017. 
  24. Завершення будівництва українського корвета для ВМС відклали на невизначений термін. http://zik.ua/. ZIK. 2017-07-20. Процитовано 11 грудня 2017. 
  25. Постанова Кабінету Мініістрів України № 879 від 22 листопада 2017 року «Про внесення змін до Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу “корвет” за проектом 58250». http://www.kmu.gov.ua/. Урядовий портал. Процитовано 11 грудня 2017. 
  26. У 2018 році відновиться фінансування будівництва корабля класу «Корвет». http://opk.com.ua/. Оборонно-промисловий кур'єр. 2017-11-26. Процитовано 11 грудня 2017. 
  27. Уряд відновив програму будівництва військових кораблів. https://zaxid.net/. Zaxid.net. 2017-11-24. Процитовано 11 грудня 2017. 
  28. Уряд у наступному році відновлює фінансування будівництва проекту “корвет”. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2017-11-24. Процитовано 5 грудня 2017. 

Посилання[ред.ред. код]

Військовий корабель Це незавершена стаття про військові кораблі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.