Кордицепс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кордицепс
Cordyceps militaris (кордицепс військовий)
Cordyceps militaris (кордицепс військовий)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Підвідділ: Pezizomycotina
Клас: Сордаріоміцети (Sordariomycetes)
Підклас: Hypocreomycetidae
Порядок: Гіпокрейні (Hypocreales)
Родина: Cordycipitaceae
Рід: Кордицепс (Cordyceps)
Fr.
Типовий вид
Cordyceps militaris
(L.) Fr., 1818
Види
див. Список видів роду кордицепс
Синоніми
* Sphaeria [1]
  • Hypoxylum [2]
  • Corynesphaera [3]
  • Mitrasphaera [4]
  • Cordylia [5]
  • Campylothecium [6]
  • Akrophyton [7]
  • Polistophthora [8]
  • Racemella [9]
  • Torrubia [10]
  • Tettigorhyza [11]
  • Phytocordyceps [12]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cordyceps
EOL logo.svg EOL: 16523
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 45234
MB: 1240
IF: 1240

Кордицепс (Cordyceps) — рід грибів родини Cordycipitaceae. Раніше належав до родини клавіципітові (Clavicipitaceae). Назва вперше опублікована 1833 року.[13]

Опис[ред. | ред. код]

Кордицепс, що виріс з личинки

Гриби з роду кордицепс паразитують на інших грибах, комахах або їх личинках.

Строма м'ясиста, пурпурова, оранжева, жовта, сіра, складається з циліндричної ніжки і округлої, цилідричної, булавовидної, еліпсовидної, або веретеновидної головки. Розвивається на муміфікованих комахах або грибах. Перитеції занурені, еліпсовидні, згодом бувають майже поверхневими, мають верхівку, що виступає, з отвором. Аски циліндричні або вузькоциліндричні. Спори нитчасті або вузькоциліндричні.

Види[ред. | ред. код]

База даних Species Fungorum станом на 28.10.2019 налічує 181 вид роду Cordyceps[14] (докладніше див. Список видів роду кордицепс).

За «Визначником грибів України» 1979 року — в Україні 4 види:

Використання[ред. | ред. код]

Кордицепс застосовується у традиційній китайській медицині понад 2000 років. Плодове тіло гриба містить азотовмісну сполуку кордицепін, кордицепову кислоту (ізомер хінної кислоти), полісахариди (3–8 %), манітол, нуклеотиди (аденозин, гуанозин, уродин), ергостероли, пептиди, які містять α-аміноізобутирову кислоту, глікопротеїни, жирні кислоти.

Стверджується, що кордицепс має протипухлинну і імуностимулювальну активність, а біологічно активні речовини з нього стимулюють енергетичний метаболізм клітин печінки, зокрема клітин Купфера, інгібують агрегацію тромбоцитів. Екстракти з кордицепса запобігають порушенням пам'яті, які пов'язані з хворобою Альцгеймера[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. subdivF. Cordyceps Fr., Systema Mycologicum 1: LII (1821)
  2. Juss., Gen.: 6 (1789)
  3. Dumort., Commentationes botanicae: 92 (1822)
  4. Dumort., Commentationes botanicae: 92 (1822)
  5. Fr.: 331 (1823)
  6. Ces., Klotzschii herbarium vivum mycologicum sistens fungorum per totam Germaniam crescentium collectionem perfectam. Editio prima. Centuria XI: no. 1033 (1846)
  7. Lebert, Z. Wiss. Zool., (Leipzig): 449 (1858)
  8. Lebert, Z. Wiss. Zool., (Leipzig): 452 (1858)
  9. Ces., Commentario della Società Crittogamologica Italiana 1 (2): 65 (1861)
  10. Lév., Commentario della Società Crittogamologica Italiana 1 (4): 192 (1863)
  11. G. Bertol., Memoria della Reale Accademia delle Scienzia dell' Istituto di Bologna 5: 574 (1875)
  12. C.H. Su & H.H. Wang, Mycotaxon 26: 338 (1986)
  13. Cordyceps. www.mycobank.org. Процитовано 2019-05-01. 
  14. Список видів роду Cordyceps. Species Fungorum. Процитовано 28.10.2019. 
  15. Бурда Н. Є. Кордицепс. Фармацевтична енциклопедія. Процитовано 28.10.2019. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Link, H.F. 1833. Handbuch zur Erkennung der nutzbarsten und am häufigsten vorkommenden Gewächse. :1-536 — P.346
  • М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — С. 330-331.

Посилання[ред. | ред. код]