Кордовська тайфа
|
Кордовська тайфа (ісп. Taifa de Córdoba; араб. طائفة قرطبة) — в 1031–1078 і 1212—1236 роках ісламська монархічна держава на Піренейському півострові зі столицею в місті Кордова. Відома також як Кордовська республіка. Арабською — тайфа Куртуба.
Історія[ред. | ред. код]
З початком розпаду Кордовського халіфату місто Кордова тривалий час зберігалася під владою халіфів. Разом з тим ослаблення останніх призвело до посиленню впливу духівництва, місцевої знаті, торгівців. 1031 року внаслідок змови улемів халіфа Гішама III було повалено й запроторено до в'язниці. Внаслідок цього влада перейшла до ради сановників і улемів. Було вирішено передати владу Абу'л-Хазм Джохару, який повинен був радитися з усіх політичних питань з радою міста. Головним чином еміром повинен був виконувати функції оборонця Кордовської тайфи.
Політику першого еміра продовжив син Абу'л Валід Мухаммад. У 1063 році останній зрікся влади на користь синів, які негайно почали боротьбу за владу, внаслідок чого в справи Кордови втрутилася Севільська тайфа. Посилення останньої призвело до втручання в справи Кордовської тайфи толедських емірів.
У 1070 році Аббада II Севільський захопив Кордову, поваливши династію Джохаридів. Але 1075 року Кордову захопив аль-Мамун, емір Толедо. 1078 року севільське військо відвоювало Кордовську тайфу. В подальшому стала частиною держав Альморавідів і Альмохадів.
У 1212 році після поразки армії Альмохадів в битві при Навас-де-Толосі почався розпад держави Альмохадів, внаслідок чого Кордова знову здобула незалежність. Але 1236 році кастильські війська захопили Кордову.
Державний устрій[ред. | ред. код]
Була єдиною тайфою, де володар не мав титула еміра. Замість цього його звали шейх громади або шейх Куртуби. Спочатку влада шейха була обмеженою, оскільки він мусив узгоджувати усі справи з радою міста Кордова. Втім до 1040 року відбувається посилення впливу шейха. Але значення міської ради зберігалася протягом усього існування тайфи.
Шейхи[ред. | ред. код]
- Абу'л-Хазм Джохар ібн Мухаммад (1031—1043)
- Абу'л Валід Мухаммад (1043—1063)
- Абд аль-Малік (1063—1070)
- в складі Севільської тайфи (1070—1075)
- в складі Толедської тайфи (1075—1078)
- в складі Севільської тайфи (1078—1090)
- панування Альморавідів
- панування Альмохадів
Еміри[ред. | ред. код]
- Ібн Худ (1227—1236)
- Абу'л-Касим (1231—1236)
Військо[ред. | ред. код]
Спочатку основою була кіннота, що складалася з берберів. Втім вже до 1040 року її було замінено міським ополченням (джундом), що став основою кордовської армії.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jayyusi, Salma Khadra and Marín, Manuela. The Legacy of Muslim Spain; published by BRILL 1994.