Кордуба Мирон Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мирон Михайлович Кордуба
Myron Korduba.jpg
Народився 2 березня 1876(1876-03-02)
с. Острів, нині Тернопільський район
Помер 2 травня 1947(1947-05-02) (71 рік)
Львів, Українська РСР
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність вчений, публіцист, історик, письменник
Alma mater Віденський університет
Заклад Варшавський університет
Конфесія УГКЦ
У шлюбі з Евгенія Цегельська
Діти Роман, Клавдія, Стефанія

Миро́н Миха́йлович Корду́ба (2 березня 1876, с. Острів, нині Тернопільський район — 2 травня 1947, Львів) — український державник, вчений, публіцист, історик, письменник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 березня 1876 в селі Острів (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна) в родині священика УГКЦ. Мати — Емілі Кордуба (дівоче прізвище Любович), донька священика.

Після закінчення сільської початкової школи у 18851891 роках вчився у Тернопільській (першій) класичній гімназії (зокрема, в 1889 році закінчив IVa,[1] в 1891 — VIa класи[2]) у 1891—1893 роках (7–8 класи) продовжив у Львівській академічній гімназії, після закінчення якої був прийнятий 1893 року на факультет філософії Львівського університету. 1894 року слухав лекції Михайла Грушевського і потрапив до невеликого числа його справжніх учнів.

У 18951896 роках навчався у Відні, що тоді був відомим центром вивчення світової історії. Тут пише дисертацію «Історія і відносини в Галицькому князівстві XIII ст.».

18 квітня 1898 року здобув у Віденському університеті звання доктора філософії. 1897 року обраний президентом відомого академічного товариства «Січ», яке відіграло важливу роль в розвитку історії Західної України. У цей час працює у Віденській університетській бібліотеці, здійснює багато досліджень у віденському архіві.

Наприкінці 1900 року поселяється у Чернівцях, де працює до 1913 року (спочатку суплент (помічник вчителя), потім учитель) у Другій державній гімназії, викладає світову історію та географію.

1 липня[3] 1903  — обраний дійсним членом Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові.

Листувався з Іваном Крип'якевичем, з яким підтримував теплі стосунки.[4]

Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 М. Кордуба як Преставник Буковинської Національної Ради став делегатом Української Національної Ради ЗУНР. Також був консулом Західно-Українського посольства у Відні, і одним з провідних редакторів «Республіки» — офіційного урядового органу ЗУНР.

1920-го він повернувся до Львова, працював викладачем історії академічної гімназії, а також продовжував активну діяльність в НТШ.

Після початку переведення українських вчителів-істориків до польськомовних навчальних закладів залишався єдиним українцем-педагогом в Академічній гімназії до 1929.[5]

21 січня 1929 року вченого запросили до Варшавського університету, як надзвичайого професора східноєвропейської історії, де 1937 року він став професором історії України. Друкувався у варшавському двомісячнику «Sprawy Narodowościowe».

Після закриття нацистами університету працював учителем української гімназії у Холмі. Повернувшись до Львова, працював тут у Науковій бібліотеці міста (1941—1942), вчителем І та ІІ українських гімназій. У 1944—1945 — в. о. професора кафедри історії України, у 1945—1947 — в. о. професора, завідувач кафедри південних і західних слов'ян історичного факультету Львівського університету.[3]

Помер 2 травня 1947, похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле № 72.[6]

Праці[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Евгенія Цегельська, шлюб уклали 1901 року. Діти:

  • Роман (1902 р. н.), випускник Данціґської політехніки (1927).
  • Клавдія (1906 р. н.)
  • Стефанія (Ольшанська,[9] 1908 р. н.)[3] — членкиня УВО, діячка товариства «Просвіта», дружина Т. Білинського.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1889. — Tarnopol : drukarnia J. Pawłowskiego, 1889. — S. 107. (пол.)
  2. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1891. — Tarnopol : drukarnia J. Pawłowskiego, 1891. — S. 88. (пол.)
  3. а б в Безбах В. (історик…), Гаврилюк О. (історик…). На шляху служіння народові… — С. 3.
  4. Клименко К. Іван Крип'якевич як особистість і науковець (за новими джерелами) // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 (507) (лист.—груд.). — С. 108. — ISSN 0130-5247.
  5. Клименко Н. Штрихи до педагогічної діяльності академіка І. П. Крип'якевича // Український історичний журнал. — 2008. — № 2 (479) (бер.—квіт.). — С. 71. — ISSN 0130-5247.
  6. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 393, 398. — ISBN 966-8955-00-5.
  7. Korduba M. Chmielnicki Bohdan Zenobi (ur. ok. 1595 †1657) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 329—334. (пол.)
  8. Korduba M. Czetwertyński-Światopełk Grzegorz Gedeon (†1690) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV/2, zeszyt 17. — S. 361—362. (пол.)
  9. а б Мельничук Б. Ольшанська Стефанія Миронівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 672—673. — ISBN 966-528-199-2.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Безбах В. (історик…), Гаврилюк О. (історик…). На шляху служіння народові // Вільне життя плюс. — Тернопіль, 2016. — № 17 (15753) (4 бер.). — С. 3. (Славні земляки).
  • Білинський Б. Мирон Кордуба в контексті епохи // Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / [відп. ред. Микола Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2012. — Вип. 5: Ювілейний збірник на пошану Олександра Колянчука. — 264 с.
  • Бучко Д. Кордуба Мирон Михайлович // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  • Бучко Д. Г. М. Кордуба — збирач і дослідник укр. топонімії. // Повідомлення Укр. ономаст. комісіїї, в. 3. — К., 1967.
  • Головин Б. Кордуба Мирон Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 171. — ISBN 966-528-199-2.
  • Гусар Ю. Дослідив найдавніші слов'янські топоніми краю: [2 травня — 65 років з дня смерті історика, біблографа, письменника Мирона Кордуби] // Буковинське віче. — 2012. — 27 квітня (№ 17). — С. 4.
  • Мирон Кордуба — життя і творчість // Вісник НТШ. — Весна-літо 2016. — С. 43—47.
  • Піх О. М. Картотека Мирона Кордуби "Бібліографія історії України": структура та принципи складання / О.М. Піх // Український історичний журнал. – 2007. – № 4. – С. 175–183. Галик В. Історик Мирон Кордуба - кореспондент Івана Франка : (на матеріалах Миколаївської області) / В. Галик // Мандрівець. – 2011. – № 6. – С. 31–40.
  • Піх О. Науково-освітня діяльність Мирона Кордуби у Варшаві (1928—1940) // Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / [відп. ред. Микола Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2012. — Вип. 5: Ювілейний збірник на пошану Олександра Колянчука. — 264 с.
  • Пришляк В. Мирон Кордуба та Іван Джиджора: рецензент і автор / Володимир Пришляк // До джерел : зб. наук. пр. на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя / Наук. т-во ім. Шевченка, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Укр. Вільний Ун-т у Мюнхені, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України; редкол. Ігор Гирич [та ін.]. – Київ ; Львів, 2004. – Т. 2. – С. 527–545.
  • Рубльов О. С. Кордуба Мирон Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 149. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • Серкіз Яр. Мирон Кордуба. — Просвіта, 1996. — 30 березня.
  • Серкіз Яр. Мирон Кордуба в оцінці сучасників // Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість / [відп. ред. Микола Литвин]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2012. — Вип. 5: Ювілейний збірник на пошану Олександра Колянчука. — 264 с.
  • Стеблій Ф. І. Кордуба Мирон Михайлович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 464—465. — ISBN 978-966-02-7304-7. Федорів І. Проблема етногенезу українського народу у національно-державницькій концепції Мирона Кордуби / І. Федорів // Українська історична наука на сучасному етапі розвитку : ІІ Міжнар. наук. конгрес укр. істориків / Укр. іст. т-во [та ін.]. – Кам'янець-Подільський ; Київ ; Острог : Острозька Академія, 2005. – Т. 1. – С. 287–296.
  • Ясь О. В. Вступна стаття до розвідки М. М. Кордуби «Найважніший момент в історії України» // Український історичний журнал. — 2016. — № 4. — С. 173—177; Кордуба М. М. Найважніший момент в історії України / Публ. і примітки // Український історичний журнал. — 2016. — № 4. — С. 178—184.

Посилання[ред. | ред. код]