Коренегриз звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коренегриз звичайний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae)
Підродина: Хрущі (Melolonthinae)
Рід: Rhizotrogus
Вид: Коренегриз звичайний (Rh. aestivus)
Rhizotrogus aestivus
Посилання
Вікісховище: Rhizotrogus aestivus
EOL: 3259839
NCBI: 1971888

Коренегриз звичайний (Rhizotrogus aestivus Ol.) — жук з підродини хрущів родини пластинчастовусих. Рослинноїдний, личинка розвивається в ґрунті.

Опис[ред. | ред. код]

Жуки мають світло-жовте забарвлення. Завдовжки вони 13-17 міліметрів.

Антени з листуватою булавою, з 10 члеників, булава самця довша й досягає в довжину розмірів джгутика антен. Голова гладенька, вкрита волосками та крапками.[1]

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Виліт відбувається у квітні — травні. При цьому імаго не живляться, а живуть за рахунок накопичених личинкою запасів. Самка відкладає яйця в ґрунт на глибину до 10 сантиметрів. Дорослі личинки досягають 42-45 міліметрів завдовжки. На останньому сегменті черевця личинка має два ряди голкоподібних шипиків. Заляльковування відбувається в серпні. Зимують жуки в ґрунті. Коренегриз має трирічну генерацію.

На дорослих жуках паразитують нематоди ряду Mermithida[2]

Ареал[ред. | ред. код]

Згідно з базою «Fauna Europaea» коренегриз звичайний поширений лише в Західній Європі: в Іспанії, Франції, Австрії[3]. Утім інші джерела описують його наявність і в інших країнах, зокрема в Швейцарії[4], Україні[5], Росії[6], Болгарії[7], Сербії[8], Туреччині[9].

В Україні поширений на більшій частині території, окрім західних Волинської, Рівненської, Івано-Франківської областей[5].

Економічне значення[ред. | ред. код]

Шкідник сільського та лісового господарств, пошкоджує коріння. Від нього потерпають дерева плодових, лісових і технічних порід.

У Іспанії дорослі жуки в квітні пошкоджують молоді листки й квітки олив[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Coca-Abia, M. M. (2003). Phylogenetic relationships and distribution of the Rhizotrogini (Coleoptera, Scarabaeidae, Melolonthinae) in the West Mediterranean. Graellsia, 59(2-3), 443-455. [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  2. M. D. Sonin; B. D. Sharma (1990). Helminths of Insects. Brill Archive. с. 224. ISBN 90-04-09138-6. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 24 липня 2020. (англ.)
  3. Rhizotrogus aestivus (Linnaeus, 1758). Fauna Europaea(англ.)
  4. Cosandey, Vivien; Sanchez, Andreas; Chittaro, Yannick (2017). Liste commentée des Scarabaeoidea (Coleoptera) de Suisse. Alpine Entomology. 1: 57–90. doi:10.3897/alpento.1.21179. ISSN 2535-0889. {{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.)
  5. а б В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
  6. Negrobov, S. O. (2009). Seasonal dynamics of scarab beetles (Coleoptera, Lamellicornia) in Voronezh Province. Entomological Review. 89 (1): 113–115. doi:10.1134/S0013873809010163. ISSN 0013-8738. 
  7. Petrova, Y., Chehlarov, E., & Gradinarov, D. (2016). Scarabaeoid beetles (Coleoptera: Scarabaeoidea) from Vrachanska Planina Mountains and Vrachanski Balkan Nature Park. Faunistic diversity of Vrachanski Balkan Nature Park. ZooNotes, Supplemen, 3. [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  8. Gavrilovic, B.; Curcic, S.B. (2010). Diversity of species of the family Scarabaeidae (Coleoptera) in Serbia. Archives of Biological Sciences. 62 (3): 755–765. doi:10.2298/ABS1003755G. ISSN 0354-4664. (англ.)
  9. Anlaş, S., Keith, D., & Tezcan, S. (2011). Notes on the pitfall trap collected Scarabaeoidea (Coleoptera) species in Bozdağlar Mountain of western Turkey. Anadolu Doğa Bilimleri Dergisi, 2(1), 9-14. [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  10. Aguiló, J. El Rhizotrogus aestivus Parásito del Olivo // Boletin de Agricultura Tecnica y Economica. — 1920. — Т. 12, вип. 141. — С. 680-682.(ісп.)(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]