Коржинський Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Іванович Коржинський
рос. Сергей Иванович Коржинский
KorzhynskySI-2.jpg
Народився 26 серпня (7 вересня) 1861[1]
Астрахань, Астраханська губернія, Російська імперія[2][1]
Помер 18 листопада (1 грудня) 1900[1] (39 років)
Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2][1]
Поховання Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність ботанік
Alma mater Казанський державний університет і Імператорський Казанський університет[d]
Галузь ботаніка і генетика
Заклад Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН, Імператорський Казанський університет[d] і Томський університет[d]
Звання професор
Ступінь доктор наук
Науковий керівник Porfiry Krylovd
Членство Петербурзька академія наук
Діти Коржинський Дмитро Сергійович
Нагороди
орден Святого Станіслава II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня
Автограф Serguei Korzhinski, signature.svg

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Коржинський Сергій Іванович у Вікісховищі

Сергій Іванович Коржи́нський (рос. Сергей Иванович Коржинский; 7 вересня 1861(18610907), Астрахань — 1 грудня 1900, Санкт-Петербург) — російський ботанік, систематик, флорист і ампелограф. Академік Петербурзької академії наук з 1896 року[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 серпня (7 вересня) 1861(18610907) року в Астрахані в дворянській родині[4]. 1874 року вступив до Астраханської класичної гімназії, яку в 1881 році закінчив її з золотою медаллю. 1885 року закінчив Казанський університет і рішенням вченої ради був залишений в університеті для підготовки до професорського звання. У 1887 році отримав ступінь магістра за дисертацію «Матеріали до географії, морфології і біології Aldrovandia vesiculosa». До 1888 року був приват-доцентом Казанського університету, читав курс ботанічної географії, продовжував наукові дослідження[5].

У 18881892 роках — професор, завідувач кафедри ботаніки Томського університету. З 1892 року — Головний ботанік Петербурзького ботанічного саду, з 1893 року — директор Ботанічного музею Академії наук[3].

Помер у Санкт-Петербурзі 18 листопада (1 грудня) 1900 року. Похований на Нікольському цвинтарі Олександро-Невської лаври.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Одним з перших показав динамічну рухливість (територіальну нестійкість) ґрунтово-рослинних зон на Руській рівнині. Був основоположником гіпотези наступання лісу на степ. Незалежно від Гуго де Фріза і Альберта Келлікера обґрунтував мутаційну теорію («теорія гетерогенезу»), протиставивши її дарвінізму. Слідом за Антоном Кернером розвинув уявлення про ареал як географічний критерій виду[3].

Провів ряд експедицій в Закаспійську область, Фергану, на Алтай, Памір, в Крим. Світову популярність йому принесла праця «Гетерогенезіс і еволюція» (1899). Укладач «Ампелографії Криму», виданої в 1904 і в 1910 роках, яка стала теоретичною основою селекції винограду. Розробив методику опису сортів і теорію походження культурних сортів винограду.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Коржинский С. И. Северная граница черноземно-степной области восточной полосы Европейской России в ботанико-географическом и почвенном отношении. I. Введение. Ботанико-географический очерк Казанской губернии // Тр. О-ва естествоиспытателей при Казан. ун-те. 1888. Т. 18, вып. 5. С. 1–253.
  • Коржинский С. И. Северная граница черноземно-степной области восточной полосы Европейской России в ботанико-географическом и почвенном отношении. II. Фитотопографические исследования в губерниях Симбирской, Самарской, Уфимской, Пермской и отчасти Вятской // Тр. О-ва естествоиспытателей при Казан. ун-те. 1891. Т. 22, вып. 6. С. 1–201.
  • Коржинский С. И. Флора Востока Европейской России в ее систематическом и географическом соотношениях. I // Изв. Томск. ун-та. 1893. Кн. 5. С. 71–299.
  • Коржинский С. И. Гетерогенезис и эволюция. К теории происхождения видов. I // Зап. Акад. наук по физ.-мат. отд-нию. 1899. Т. 9, № 2. С. 1–94.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • У 2006 році Інститут Волзького басейну РАН провів V експедицію-конференцію, присвячену 145-річчю від дня народження С. І. Коржинського;
  • У 2011 році в астраханському об'єднаному історико-краєзнавчому музеї пройшла виставка, присвячена 150-річчю від дня народження С. І. Коржинського;
  • У 2011 році бібліотекою РАН була організована книжково-ілюстративна виставка «Сергій Іванович Коржинський (1861—1900), російський ботанік, флорист і ботаніко-географ, академік Петербурзької АН»;
  • Портрет С. І. Коржинского в 2012 році був розміщений в портретній галереї «Професори Томського університету»[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]