Коржівці
| село Коржівці | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Хмельницький район | ||||
| Громада | Деражнянська міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1565 | ||||
| Населення | 570 | ||||
| Площа | 2,622 км² | ||||
| Густота населення | 217,39 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 32217 | ||||
| Телефонний код | +380 3856 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°17′23″ пн. ш. 27°15′11″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
323 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 32200, Україна, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Деражня, вул. Миру, 37 | ||||
| Карта | |||||
  Коржівці | |||||
 Коржівці | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Коржі́вці — село в Україні, у Деражнянській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 570 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Деражнянської міської громади.[1]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Деражнянського району, село увійшло до складу Хмельницького району[2].
Визначні особистості села[ред. | ред. код]
- Нагорняк Степан Григорович — професор, доктор технічних наук Тернопільского технічного університету;
- Демчишен Василь Васильович — Народний депутат України п'ятого та шостого скликань;
- Лісовий Павло Миколайович — український літературознавець, доктор філологічних наук.
Герб[ред. | ред. код]
Затверджений 3 липня 2012 р. рішенням № 3 XVIII сесії сільської ради VI скликання.
Щит розтятий лазуровим і зеленим, з зеленою базою. На першій частині золота мурована монастирська стіна з центральною баштою під срібним дахом, з відкритими воротами, у яких золотий жезл Меркурія в стовп. На другій три золотих колоски в стовп, перетятих срібним серпом із золотим руків'ям, покладеним в пояс. Над колосками золоте шістнадцатипроменеве сонце, під ними стилізований орнамент, золотий з срібним. Щит прикрашений золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. Під щитом дві зелені яблуневих гілки з срібними квітками, оповитих срібною стрічкою з червоним написом «Коржівці».[3]
Прапор[ред. | ред. код]
Затверджений 3 липня 2012 р. рішенням № 3 XVIII сесії сільської ради VI скликання.
Квадратне полотнище розділене вертикально рівновеликими синьою і зеленою смугами. На древковій частині вгорі жовте шістнадцятипроменеве сонце над стилізованим жовто-білим орнаментом. На вільній частині три жовті колоски в стовп, перетятих білим серпом з жовтим руків'ям, покладеним в пояс.[4]
Коржівецький чоловічий монастир[ред. | ред. код]
Коржівецький чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці заснований у 1742 році Яном Батістом Десієром. Монастир був побудований оборонного типу, мав дві церкви, корпус келій, три вежі, розгалужені підземні ходи та високий мур. Монахи володіли лісом та сільськогосподарськими угіддями, млином та пасікою.[5] Монастир був греко-католицьким, але після другого поділу Речі Посполитої у 1795-96 владою був примусово переданий до російської православної церкви.[6] Відновлений у 2012 році[7]. Настоятелем у монастирському храмі служить ігумен Гавриїл (Форкош).
12 липня 2012 року до монастиря повернулась ікона Іверської Божої Матері, яку монастирю ще у 1892 році подарував російський імператор Олександр ІІІ, у знак вдячності Богові за спасіння його сина Миколи. Він привіз ікону з монастиря гори Афон. Ікона перебувала у монастирі до 1921 року, опісля зникла. Один з місцевих жителів у 1930-ті роки використовував її як дошку для швейної машинки, а його нащадки передали ікону назад до монастиря. Відреставрував її художник Леонід Шерстинюк.[8]
Також знайдено іншу ікону, за версією настоятеля — Коржівецької Божої матері, копії Летичівської Богородиці 1606 року.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Ксенія Жужа. Відроджений монастир принесе великі духовні блага українцям. «Є», 5 січня 2013. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ Валентин Бендюг. Унія на Поділлі. ХайВей, 5 липня 2010. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ news/khmelnitskii-u-s-korzhivtsi-urochisto-vidkrito-monastir-na-chest-rizdva-presvyatoї-bogoroditsi У с. Коржівці урочисто відкрито монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці // Українська православна церква. — 13 липня 2012. Архів оригіналу за 8 липня 2008. Процитовано 22 вересня 2014.
- ↑ Семенюк Діана. Чудотворні ікони Хмельниччини: історико-релігієзнавчий аспект. Міжнародний конкурс «Мій рідний край». Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Коржівці [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Korżowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 438. (пол.)
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |