Коржівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Коржівці
Korzhivtsi selo gerb.png Korzhivtsi selo prapor.png
Герб Прапор
Korzhivtsi Khmelnytsky region.jpg
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Деражнянський
Рада/громада Коржовецька сільська рада
Код КОАТУУ 6821585201
Основні дані
Засноване 1565
Населення 570
Площа 2,622 км²
Густота населення 217,39 осіб/км²
Поштовий індекс 32217
Телефонний код +380 3856
Географічні дані
Географічні координати 49°17′23″ пн. ш. 27°15′11″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
323 м
Місцева влада
Адреса ради 32217, Хмельницька обл., Деражнянський р-н, с. Коржівці, вул. Лесі Українки, 51, тел. 9-76-45
Карта
Коржівці. Карта розташування: Україна
Коржівці
Коржівці
Коржівці. Карта розташування: Хмельницька область
Коржівці
Коржівці
Мапа

Коржі́вці — село в Україні, в Деражнянському районі Хмельницької області. Населення становить 570 осіб. Орган місцевого самоврядування — Коржовецька сільська рада (голова — Валентина Дідух).

Визначні особистості села[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Затверджений 3 липня 2012 р. рiшенням № 3 XVIII сесії сільської ради VI скликання.

Щит розтятий лазуровим і зеленим, з зеленою базою. На першій частині золота мурована монастирська стіна з центральною баштою під срібним дахом, з відкритими воротами, в яких золотий жезл Меркурія в стовп. На другій три золотих колоски в стовп, перетятих срібним серпом із золотим руків'ям, покладеним в пояс. Над колосками золоте шістнадцатипроменеве сонце, під ними стилізований орнамент, золотий з срібним. Щит прикрашений золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. Під щитом дві зелені яблуневих гілки з срібними квітками, оповитих срібною стрічкою з червоним написом «Коржівці».[1]

Прапор[ред. | ред. код]

Затверджений 3 липня 2012 р. рiшенням № 3 XVIII сесії сільської ради VI скликання.

Квадратне полотнище розділене вертикально рівновеликими синьою і зеленою смугами. На древковій частині вгорі жовте шістнадцятипроменеве сонце над стилізованим жовто-білим орнаментом. На вільній частині три жовті колоски в стовп, перетятих білим серпом з жовтим руків'ям, покладеним в пояс.[2]

Коржівецький чоловічий монастир[ред. | ред. код]

Коржівецький чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці заснований у 1742 році Яном Батістом Десієром. Монастир був побудований оборонного типу, мав дві церкви, корпус келій, три вежі, розгалужені підземні ходи та високий мур. Монахи володіли лісом та сільськогосподарськими угіддями, млином та пасікою.[3] Монастир був греко-католицьким, але після другого поділу Речі Посполитої у 1795-96 владою був примусово переданий до російської православної церкви.[4] Відновлений у 2012 році[5]. Настоятелем у монастирському храмі служить ігумен Гавриїл (Форкош).

12 липня 2012 року до монастиря повернулась ікона Іверської Божої Матері, яку монастирю ще у 1892 році подарував російський імператор Олександр ІІІ, у знак вдячності Богові за спасіння його сина Миколи. Він привіз ікону з монастиря гори Афон. Ікона перебувала у монастирі до 1921 року, опісля зникла. Один з місцевих жителів у 1930-ті роки використовував її як дошку для швейної машинки, а його нащадки передали ікону назад до монастиря. Відреставрував її художник Леонід Шерстинюк.[6]

Також знайдено іншу ікону, за версією настоятеля — Коржівецької Божої матері, копії Летичівської Богородиці 1606 року.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]